Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 99

литовського Олександра, а по смерті того підняв останнє,
значне повстання української та білоруської православної
шляхти проти польсько-литовської католицької реакції.
Зазнавши поразки, Михайло Глинський емігрував до Мос-
ковії, де також вів активну політичну діяльність. Його
племінниця Олена стала дружиною великого князя мос­
ковського Василя III і матір’ю першого московського царя
Івана IV.
Однак у світлі останніх генеалогічних досліджень пов’я ­
зання Виговських з Глинськими, на думку деяких дослід­
ників, навряд чи має під собою реальний ґрунт. Очевидно,
Виговські беруть початок від Болсуна (Чорногуба) або
Коркошка — вихідців з орди, що потрапили в Україну в
часи князів Володимира Ольгердовича або великого князя
литовського Вітовта (кінець XIV — перша третина XV сто­
ліття) і започаткували гілки Болсуновських, Даниловичів-
Виговських, Лучичів-Виговських та ін.
Батько майбутнього гетьмана Остап (Остафій) Вигов-
ський, син Івана (за іншими даними — Гната) Виговського,
служив у Київського митрополита, молдавського воєводи-
ча Петра Могили — видатного церковного і культурного
діяча України. Джерела вказують, що Остап володів міс­
течком Гоголів на території сучасної Полтавщини, де, мож­
ливо, й народився майбутній гетьман. Остап Виговський
мав тісні зв’язки з Адамом Киселем, активним борцем
проти дискримінації православної церкви. Пізніше, в роки
Національно-визвольної війни, Остап Виговський осів у
Києві, де став намісником Київського замку. Він мав чет­
веро дорослих синів — Івана, Данила, Костянтина, Федо­
ра і, принаймні, одну дочку. У роки Національно-визволь­
ної війни Данило Виговський здобув звання полковника
бихівського, під час російсько-українського походу 1655 ро­
ку проти Речі Посполитої і в роки гетьманату свого стар­
шого брата став наказним гетьманом. На початку 50-х років
XVII століття він одружився з дочкою Богдана Хмельни­
цького Катериною. Костянтин Виговський служив спочат­
ку Польській Короні, а потім перейшов на бік повстанців,
обіймав посади полковника пінського й туровського, ге­
нерального обозного. По загибелі Івана Виговського, оче­
видно, подався в монастир. Федір Виговський відзначив­
ся в роки Визвольної війни як дипломат, зокрема його
посилали до Москви; серед інших зустрічав посольства
98