Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Seite 66

Після закінчення навчання Богдан повернувся в Чиги­
рин. Молодий, освічений, кмітливий у військових виправах
юнак не міг бути осторонь подій, які гомоніли навколо.
А події ці були справді історичними. Після придушення в
1596 році повстання Северина Наливайка народні маси та
козацькі нетяги не втихомирились, а почали нові виступи,
основою яких стало покозачення народних верств, відмова
від виконання повинностей, торування стежок на Запо­
рожжя. Це все відбивалося в душі юнака, зароджуючи зер­
на справедливості й жалю до свого уярмленого народу.
Не давала йому спокою і слава запорожців, які висту­
пали на татар та турків, ходили походами по Чорному морю,
повертаючись звідтіля сповненими багатств та вдячністю
людей, яких вони визволяли з неволі. 1 тому в час бурхли­
вого становлення козацького стану молодий Богдан не без
допомоги батька вступає до Чигиринської сотні. Коли це
сталося? Михайло Хмельницький брав його із собою в не­
безпечний похід польського війська у Молдавію в 1620 році.
З цього можна зробити висновок, що на той час Богдан уже
мав чималий воєнний досвід, бо ж розсудливий підстароста
ні в якому разі не наважився б ризикувати життям «необ­
стріляного» сина. Отже, вихованець єзуїтської колегії по­
трапив на козацьку службу незабаром після повернення зі
Львова, приблизно в 1617—1618 роках, і з цього часу на­
завжди поєднав свою долю з козацтвом. У цей період слав­
ним його проводирем був Петро Конашевич-Сагайдачний.
Не раз бував він у Чигирині, знав і поважав Михайла Хмель­
ницького, відзначав його освіченого, ставного сина. І, може,
тому, коли в 1618 році Сагайдачному на прохання поль­
ського короля Сигізмунда III довелося йти на Москву, то
взяв він з собою і Богдана. Є згадки, що Богдан виявив себе
в цьому поході сміливим і вправним воїном. Він у скрутну
хвилину навіть урятував королевича Владислава. З того часу
і запам’ятав королевич козацького сина і приязно ставився
до нього аж до своєї смерті.
Цілком слушно писав з цього приводу відомий ук­
раїнський історик і фольклорист Михайло Максимович:
«Зоря Хмельницького зійшла на Чорному морі, у той час,
як на Хотинському полі западала зоря старого Сагайдач­
ного. Життя цього достопам’ятного гетьмана, який, слу­
жачи з славою Польській Короні і всій Речі Посполитій,
зробив для блага України все, що тільки міг він зробити
З Усі гетьм ан и У країни
65