го пісенного твору використані окремі мотиви, які народна пам’ ять фрагментарно зберегла від часів Петра Конашевича-Сагайдачного. Дослідник також зазначає, що у варіанті, котрий побутує і нині, справді відбувся усереднений відбір типових рис запорожця, який над усе ставив козацьку вольницю.
Образ же самого гетьмана історично відображений у народній пісні « Ой Хотине, гроде давній », у якій йдеться про « Сагайдачного гетьмана ».
З масштабом історичної постаті Сагайдачного не міг зрівнятися жоден з його попередників, не кажучи вже про пізніших козацьких провідників аж до Богдана Хмельницького. Справді, мав рацію К. Сакович, коли писав, що « слава козацького гетьмана може позмагатися з вічністю...»