створення могутньої європейської армії , котра , об ’ єднавши військові формування багатьох країн , змогла б витіснити турків з Європи , а можливо , й знищити Османську імперію взагалі . Осередком Ліги було містечко Карпантрас , розташоване неподалік Авіньйона . У місцевих архівах знайдено рукописи , що засвідчують факт переговорів Сагайдачного з князем де Невером про можливість участі козаків у антитурецькій кампанії . Відомо також , що до неї вирішив приєднатися гетьман з усім Військом Запорозьким , який обіцяв виставити на війну з Туреччиною 60-тисячне військо . Також Сагайдачний , через посередництво константинопольського патріарха , з яким мав якісь контакти , розраховував організувати повстання греків . Існує думка , що козацька старшина сподівалася побачити Сагайдачного на чолі загальноєвропейської армії , але раптова смерть від рани перешкодила такому призначенню .
Наведені приклади дипломатичної діяльності запорозьких козаків дозволяють предметніше підійти до з ’ ясування питання про мету посольства Сагайдачного до Москви у січні 1620 року .
Козацький гетьман , відряджаючи повноважних представників до Москви , не робив нічого такого , що могло б радикально змінити існуючий тоді політичний статус українських земель , які входили до складу Речі Посполитої . Дипломатичний сенс цього посольства полягав у намірах Петра Сагайдачного відновити в Україні в повному обсязі ієрархію православної церкви . Адже навряд чи випадково посольська місія козаків співпала з перебуванням у Москві єрусалимського патріарха Теофана . Впливовий ієрарх Східної церкви на той час уже висвятив на патріаршество Філарета — батька царя і завершував свої справи у Московській державі . Саме тоді і прибули до Москви козацькі посли . Безперечно , вони мусили мати якісь вказівки від гетьмана щодо контактів з Теофаном , якого в подальшому було залучено до відновлення в Україні православної ієрархії . Не виключено , що Сагайдачний розраховував й на деякі інші , так би мовити , « побічні » результати від переговорів . Адже демонстрація готовності Війська Запорозького стати на царську службу передбачала якщо не підтримку , то толерантне ставлення вінценосця до задуманих Сагайдачним церковних проектів . Та й подібні « миролюбні » клопоти козаків повинні були
42