Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 395

славній церкві роль державної. Державним визнавався та­
кож і статус української мови.
В основу внутрішньої політики було покладено «ство­
рення умов для піднесення приватного підприємництва, а
також суворого дотримання принципу приватної влас­
ності, зокрема й на землю». Реформування аграрного сек­
тора планувалося здійснити шляхом «відчуження земель,
за дійсною їх вартістю, від великих землевласників для
наділення хліборобів ділянками, здатними забезпечити їм
та їх сімействам безбідне існування і достатнє прикладан­
ня їх праці». Купівлю й продаж землі мали регулювати
правові акти, які унеможливлювали спекуляції.
Законодавство в галузі праці та капіталу мало створити
умови для державного страхування зайнятих у промисло­
вому й сільськогосподарському виробництві, забезпечити
охорону праці жінок і дітей, а також чоловіків на шкідливих
ділянках останнього, впровадження примирних камер із
представників праці, капіталу та держави в різних пропор­
ціях для врегулювання всіх суперечок і відносин найму.
Поряд із державною монополією (цукровою, тютюно­
вою, страховою тощо) пропонувалося внутрішню та зов­
нішню торгівлю довірити приватній ініціативі.
Внутрішньополітичний пасьянс набував дедалі вираз­
ніших обрисів. Нез’ясованою для П. Скоропадського за­
лишалася тільки позиція німецько-австрійського коман­
дування. На перший погляд, останнє цікавилося лише
пунктуальним виконанням Україною своїх брестських
зобов’язань. Зрив надходжень продукції сільського госпо­
дарства став причиною невдоволення Берліна й Відня.
Німецько-австрійська агентура доповідала про непопуляр­
ність УЦР у масах і брак реальних важелів влади на місцях.
Австрійський представник граф Й. Форгач навіть запро­
понував створити замість українського уряду німецьке ге­
нерал-губернаторство, але не знайшов підтримки у свого
керівництва, яке вважало подібний крок передчасним.
На виконання брестських угод від 18 лютого 1918 року
уряди Австро-Угорщини й Німеччини, з одного боку, і
Української Народної Республіки, з другого, уклали вій­
ськову конвенцію, що підвела юридичне підгрунтя для
вступу військ обох держав на українську територію. Офіцій­
но сформульованою метою документа була необхідність
боротьби з більшовицькими арміями.
394