це в ситуації, що склалася, було практично неможливо.
У другій половині листопада Павло Скоропадський, кор
пус якого дислокувався у районі Меджибожа, дійшов до
волі прикрого висновку: поки розрізнені частини корпусу
дістануться передової, вони будуть розпропаговані й роз
порошаться остаточно. Саме так і сталося з 2-м гвардій
ським корпусом, який під впливом більшовицької агіта
торки Є. Бош повернув з району Бар — Жмеринка на Київ,
щоб захопити його й встановити владу більшовиків. Для
відвернення цієї загрози П. Скоропадський відправив на
фронт усіх, хто перешкоджав налагодженню дисципліни,
а решту вояків перевіз до Козятина, поставивши заслін на
шляху просування 2-го гвардійського корпусу, який пе
рейшов на бік більшовиків. Тоді ж він отримав від С. Пет
люри телеграму, в якій повідомлялося, що, згідно з рішен
ням Генерального секретаріату військових справ, на нього
покладається оборона Правобережної України з підпоряд
куванням йому всіх частин, зокрема й Січового Україн
ського корпусу.
Розташувавши війська по лінії Шепетівка — Вапняр
ка — Козятин, командувач 1-го Українського корпусу (так
прихильники УЦР називали підпорядковані Скоропад
ському війська) почав обеззброювати, розформовувати й
відправляти ешелонами в Росію розпропаговані більшо
виками частини. За наказом генерала у переговори з та
кими з ’єднаннями не вступали, а в разі необхідності за
стосовували проти них зброю.
Неспроможність політики військового будівництва, яку
провадила Центральна Рада, виявилась у тому, що вона не
змогла протиставити більшовизованим з’єднанням і ра
дянським російським арміям добре навчені, екіпіровані та
озброєні частини. Національні формування (богданівці,
дорошенківці, наливайківці) концентрувалися в столиці й
у вирішальний час виявили повну бездіяльність. Єдиною
боєздатною силою УНР у листопаді-грудні 1917 року був
1-й корпус отамана Скоропадського (у грудні 1917 року
УЦР скасувала військові звання, що існували в колишній
російській армії, натомість упроваджувала звання, що від
повідали посадам). Саме ця військова частина, можна ска
зати, «відповідала» за долю Української революції на по
чатковому етапі першої українсько-російської війни, яка
розпочалася наприкінці 1917 року.
із*