Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 374
кви. В 1794 році в зв’язку з погіршенням стану здоров’я
він повернувся в Україну й поселився в Батурині. Останні
роки життя Кирило Григорович присвятив будівництву
церков і кам’яних будинків у своїх володіннях: Батурині,
Баклані, Почепі, Яготині та ін., а також активній госпо
дарській діяльності. Він був одним із перших в Україні
поміщиків, котрі почали застосовувати прогресивні для
того часу методи виробництва. Зокрема, він заснував у
Яготині шовкове виробництво, використовував у своєму
господарстві машини, вдосконалював свічкову й сукняну
фабрики в Батурині тощо.
Помер К. Г. Розумовський 3 січня 1803 року на 75-му
році життя. Поховали його в трапезній церкві Воскресіння
Христового в Батурині, яку гетьман відбудував на руїнах
мазепинської церкви.
Так мирно й тихо, на відміну від багатьох своїх попе
редників, скінчив життя останній гетьман України. Та й
прожив він, власне, не по-гетьманськи, а як граф і вель
можа царського двору. Вже з юних років потрапивши «з
грязі в князі», він цілком і назавжди відірвався від просто
го люду, з якого вийшов. Ніколи не відав він почуття
радості проводиря з приводу перемоги над ворогом чи то
гіркоти поразки, не знав пекельних труднощів козацьких
походів, не тримав справжньої бойової козацької шаблі в
руках, не палив козацької люльки. Посівши гетьманство з
царської ласки, він так і не проявив хисту державного
діяча, виразника інтересів України, не піднявся до ролі
лідера свого народу.
Та, попри все, К. Розумовський залишився в історії
України, і не стільки своєю сумною роллю останнього
гетьмана й найтитулованішого українця, а причетністю до
тривалої й трагічної боротьби українського народу, його
кращих представників за свою державність. І в тому, що
ідея української державності пережила століття, надихала
на боротьбу наступні покоління українців й, зрештою,
матеріалізувалася в створенні сучасної України, певна роль
належить і Кирилові Розумовському.