Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 365

майно без письмового дозволу панів. У 1763 році цей уні­ версал було підтверджено відповідним царським указом. К. Розумовський почав призначати й полковників, хоча іще з часів Петра І такі призначення вважалися справою царського уряду. Немає сумніву і в тому, що під впливом гетьмана в Україні з’явився й царський указ від 13 січня 1752 року, який підтвердив усі попередні заборони щодо поширення на українців холопства з боку будь-кого. Но­ вий указ у рішучій формі заборонив, «чтоб малоросиян никто, кто б какого звання и достоинства ни был... ника­ кими образы в вечное холопство не укреплял... будет же кто на них хотя какие крепости и письма имеют, оным быть недействительными; а ежели кто от того времени дерзнет в противность оных указов с малороссиянами по­ ступать, с теми будет учинено как явными преступниками и ослушниками указов...». Без дозволу гетьмана заборонялося арештовувати ук­ раїнців, окрім карних злочинців. Щодо цього показовим є розпорядження К. Розумовського від 1760 року про ут­ ворення при гетьмані особливої контори для прийому прохань, листів і документів. Подібна самостійність українського гетьмана, який, незважаючи на його близькість до імператриці, розглядав­ ся не більше як один із вищих чиновників Російської імперії, викликала невдоволення царського уряду й спо­ нукала його до активного втручання у справи управління Гетьманщиною. Тож, уже в березні 1754 року, перебуваю­ чи на той час у Москві, імператриця спеціальним указом заборонила гетьману самостійно призначати полковників до українських козацьких полків, залишивши за ним лише право його попередників — добирати кандидатів на цю посаду. Тоді ж офіційно було підтверджено становище, за яким українським гетьманам заборонялося вести самостій­ не листування з іноземними державами, а при гетьманах перебували російські радники-міністри. Відтак усе це без­ посередньо стосувалося й К. Розумовського. Під особливо суворий нагляд були поставлені фінансові справи Гетьман­ щини. Указ від 1754 року вимагав, щоб гетьман надсилав до Петербурга докладні звіти щодо всіх прибутків і видат­ ків. Розумовський просив звільнити його від подібного звітування, однак канцлер Воронцов повідомив, що імпе­ ратриця категорично відхилила це клопотання й зобов’яза­ ла