Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 365
майно без письмового дозволу панів. У 1763 році цей уні
версал було підтверджено відповідним царським указом.
К. Розумовський почав призначати й полковників, хоча
іще з часів Петра І такі призначення вважалися справою
царського уряду. Немає сумніву і в тому, що під впливом
гетьмана в Україні з’явився й царський указ від 13 січня
1752 року, який підтвердив усі попередні заборони щодо
поширення на українців холопства з боку будь-кого. Но
вий указ у рішучій формі заборонив, «чтоб малоросиян
никто, кто б какого звання и достоинства ни был... ника
кими образы в вечное холопство не укреплял... будет же
кто на них хотя какие крепости и письма имеют, оным
быть недействительными; а ежели кто от того времени
дерзнет в противность оных указов с малороссиянами по
ступать, с теми будет учинено как явными преступниками
и ослушниками указов...».
Без дозволу гетьмана заборонялося арештовувати ук
раїнців, окрім карних злочинців. Щодо цього показовим
є розпорядження К. Розумовського від 1760 року про ут
ворення при гетьмані особливої контори для прийому
прохань, листів і документів.
Подібна самостійність українського гетьмана, який,
незважаючи на його близькість до імператриці, розглядав
ся не більше як один із вищих чиновників Російської
імперії, викликала невдоволення царського уряду й спо
нукала його до активного втручання у справи управління
Гетьманщиною. Тож, уже в березні 1754 року, перебуваю
чи на той час у Москві, імператриця спеціальним указом
заборонила гетьману самостійно призначати полковників
до українських козацьких полків, залишивши за ним лише
право його попередників — добирати кандидатів на цю
посаду. Тоді ж офіційно було підтверджено становище, за
яким українським гетьманам заборонялося вести самостій
не листування з іноземними державами, а при гетьманах
перебували російські радники-міністри. Відтак усе це без
посередньо стосувалося й К. Розумовського. Під особливо
суворий нагляд були поставлені фінансові справи Гетьман
щини. Указ від 1754 року вимагав, щоб гетьман надсилав
до Петербурга докладні звіти щодо всіх прибутків і видат
ків. Розумовський просив звільнити його від подібного
звітування, однак канцлер Воронцов повідомив, що імпе
ратриця категорично відхилила це клопотання й зобов’яза
ла