«... останній справжній козак козацької України »
Д а н и л о П а в л о в и ч А п о с т о л( 1654-1734)
Гетьман Лівобережної України( 1727— 1734). Виявив себе умілим воєначальником та талановитим адміністратором. Примножуючи свої багатства, Данило Апостол, на відміну від багатьох інших тогочасних старшин, ніколи не зловживав ні службовим становищем, ні володільницькими правами, не домагався реалізації власних інтересів на шкоду іншим. Саме тому історія не донесла до нас жодної скарги підданих Апостола на свого сюзерена. Ставиш гетьманом, він, незважаючи на свій поважний вік, з молодечим запалом узявся за облаштування державного життя Гетьманщини: повністю оновив корпус генеральної і полкової старшини, намагався врегулювати поліквідації обмеження на вивіз українських товарів за кордон; сприяв налагодженню взаємовигідних торговельних зв’ язків з Кримом; вживав заходів по створенню бюджету Гетьманщини; реформував судову систему, розпочинає процес кодифікації українського законодавства; опікувався освітою та культурою. Однак більшість починань гетьмана розбилися об глуху стіну колоніальної імперської бюрократії. Гетьман Д. Апостол— один з небагатьох козацьких керманичів, що знайшов спокій у рідній землі.
Рід Апостолів, що походив з Молдавії( Валахського князівства), у XVI— XVIII століття відіграв помітну роль в історії Української козацької держави. Вперше прізвище Апостол 1649 року засвідчено в козацькому реєстрі війська Б. Хмельницького у списку Андріївської сотні Миргородського полку. Очевидно, ім’ я цього козака Павло Охрімович.
Батько Данила— Павло Охрімович Апостол, волоський найманець, який вступив на військову службу до польського
336