зькій академії викладалися предмети « тривіуму » — граматика , риторика , діалектика , а також « квадривіуму » — арифметика , геометрія , музика , астрономія . Велика увага приділялася вивченню мов — грецької , латинської і особливо старослов ’ янської . Вивчалася , очевидно , й українська книжна мова .
Острозька академія давала своїм вихованцям не лише ґрунтовні знання , відкриваючи перед ними широкі обрії на терені службової кар ’ єри . Цей навчальний заклад був визнаним в Україні культурно-освітнім та ідеологічним центром , де молодим людям прищеплювалося розуміння значущості духовних цінностей свого народу , формувалися національна самосвідомість і гідність . У середовищі острозьких інтелектуалів раз по раз спалахували блискавки ідейного спротиву , які розривали хмари культурноідеологічної асиміляції , що сунули з чужих країв .
Тому цілком природно , що на вихованців Острозької академії , в тому числі на Петра Конашевича , справляли вплив не лише традиціоналістські цінності , які продовжували спиратися на візантійську освіченість та ідейну спадщину Київської Русі . Адже у XVI столітті атмосфера духовного життя в Україні була різнобарвнішою . Так , у цей період на українських землях досить голосно заявила про себе культура Відродження , з характерними для неї гуманістичним світоглядом і зверненням до античної спадщини . Чималий внесок у розвиток цієї течії в українській культурі зробили ще ранні українські гуманісти — Юрій Дрогобич , Павло Русин з Кросна , українсько-польські поети Григорій Русин із Самбора , Севастян Кленович та інші . Європейської слави зажив українсько-польський мислитель і письменник XVI століття Станіслав Оріховський , якого за талант сучасники порівнювали з Цицероном і Демосфеном .
Петро Конашевич навчався в Острозі не більше чотирьох-п ’ яти років і завершив своє навчання на початку 1690-х років . Особлива духовна атмосфера , яка оточувала Петра Конашевича в острозький період його життя , остаточно сформувала його особистість . Сприйняті ним ідейні та культурні віяння і впливи яскраво проявилися у його діяльності вже поза студентською лавою .
Приблизно через два роки після закінчення навчання в Острозі Петро Сагайдачний опинився на Запорозькій
29