Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 284

Великі маєтності та навдивовижу гарна врода не да­
ли змоги княгині Анні довго залишатися вдовою. Вже в
1689 році вона вдруге виходить заміж. Цього разу за ще
одного нащадка руських князів — великого маршалка ли­
товського Яна-Карла Дольського. Будучи близьким при­
ятелем польського короля Яна III Собєського, Дольський
відігравав помітну роль у тогочасному політичному житті
Речі Посполитої. Завдяки зв’язкам чоловіка княгиня Анна
дуже швидко досконало опановує хитрощі придворного
життя і стає доволі впливовою особою в Бельведерському
палаці Варшави.
Однак подружнє щастя молодят тривало недовго. За
кілька років Ян-Карл Дольський помер, а ще трохи згодом
залишила цей світ і їхня спільна дитина. Тридцятилітня
Анна Ходоровська-Вишневе цька-Дольська знову залиши­
лася вдовою.
І хоч і цього разу врода княгині не потьмяніла, а ба­
гатство після смерті другого чоловіка ще збільшилося, з
невідомих нам причин вона не стала втретє виходити за­
між, спрямувавши свою невичерпну енергію та впливові
придворні зв’язки на те, аби вивести в люди своїх синів від
першого шлюбу. Насамперед, княгиня власноруч розро­
била для них маршрут освітньої подорожі Європою, ви­
користовуючи власні зв’язки, познайомила їх з Папою
Римським і католицькими кардиналами, ввела у вище
світське товариство Речі Посполитої.
По завершенні ж навчання, незважаючи на відсутність
у Януша та Михайла Вишневецьких якихось особливих
здібностей, через своїх впливових друзів при королівсько­
му дворі княгиня Анна забезпечила умови для успішного
проходження синами щаблів службової кар’єри. І дуже
швидко Януш уже обіймав уряд краківського воєводи, а
Михайло — віденського, та крім того ще отримав булаву
великого литовського гетьмана.
Ось у такий спосіб праця княгині Анни дала вагомі
результати, а заодно — змогу їй самій, жінці енергійній і
вольовій, уже використовуючи високе становище своїх
синів, ще більше впливати на політичне життя Речі Пос­
политої.
Восени 1705 року у молодшого сина Януша народила­
ся донька, і він запросив українського гетьмана, аби той,
незважаючи на різницю віросповідання, став її хрещеним
283