Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 283

конференції». Розмови з цією «прелестницею» (вислів гетьмана) ще більше посилили сумніви, а також зміцнили впевненість Мазепи у необхідності докорінно змінити політичну орієнтацію. Так хто ж ця жінка, котра зуміла залишити такий по­ мітний слід в українській історії? Ректор Києво-Могилянської академії, впливовий ук­ раїнський духовний і освітній діяч, згодом один з найві- доміших ідеологів реформаторської діяльності Петра І Феофан Прокопович був щиро переконаний в тому, що стосунки гетьмана з княгинею Дольською неминуче мають завершитися шлюбом. У 1717 році небіж Мазепи, його довірена особа, Ан­ дрій Войнаровський на допиті в російській в’язниці зізна­ вався, що Дольська справді обіцяла дядькові вийти за нього заміж. Подібного роду чутки ширилися в цей час як у Польщі, так і в Україні. А відомий французький письменник та історик Проспер Меріме стверджував, що гетьман, незважаючи на свої п’ятдесят вісім років, не лише палко покохав княгиню, а запалав бажанням здо­ бути для неї — витонченої аристократки і природженої правительки — не мало не багато, а справжнісінький євро­ пейський трон. І буцімто саме це стало одним з голов­ них спонукальних мотивів політичної діяльності Мазепи, який, врешті-решт, і привів його до табору шведського короля Карла XII. А чи, бува, не є весь цей роман ще однією вигадкою, штучно приліпленою до біографії гетьмана? Аби спробу­ вати відповісти на ці питання, потрібно бодай побіжно зупинитися на особі самої княгині Дольської. Княгиня Анна, донька львівського стольника Кшишто- фа Ходоровського та Катаржини Яблоновської, народила­ ся на Галичині близько 1663 року, тобто на час зустрічі з українським гетьманом на початку XVIII століття їй було близько сорока. До цього часу вона встигла вже двічі вийти заміж. Коли їй було десь п ’ятнадцять, вона стала дружиною старшого від себе на тридцять років белзького воєводи князя Костянтина Вишневецького, близького свояка сум­ нозвісного в Україні князя Яреми Вишневецького. Після десяти років подружнього життя, влітку 1686 року, князь Костянтин помер, залишивши своїй, усе ще доволі юній, вдові трьох дітей і багатий спадок. 282