Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 283
конференції». Розмови з цією «прелестницею» (вислів
гетьмана) ще більше посилили сумніви, а також зміцнили
впевненість Мазепи у необхідності докорінно змінити
політичну орієнтацію.
Так хто ж ця жінка, котра зуміла залишити такий по
мітний слід в українській історії?
Ректор Києво-Могилянської академії, впливовий ук
раїнський духовний і освітній діяч, згодом один з найві-
доміших ідеологів реформаторської діяльності Петра І
Феофан Прокопович був щиро переконаний в тому, що
стосунки гетьмана з княгинею Дольською неминуче мають
завершитися шлюбом.
У 1717 році небіж Мазепи, його довірена особа, Ан
дрій Войнаровський на допиті в російській в’язниці зізна
вався, що Дольська справді обіцяла дядькові вийти за
нього заміж. Подібного роду чутки ширилися в цей час
як у Польщі, так і в Україні. А відомий французький
письменник та історик Проспер Меріме стверджував, що
гетьман, незважаючи на свої п’ятдесят вісім років, не
лише палко покохав княгиню, а запалав бажанням здо
бути для неї — витонченої аристократки і природженої
правительки — не мало не багато, а справжнісінький євро
пейський трон. І буцімто саме це стало одним з голов
них спонукальних мотивів політичної діяльності Мазепи,
який, врешті-решт, і привів його до табору шведського
короля Карла XII.
А чи, бува, не є весь цей роман ще однією вигадкою,
штучно приліпленою до біографії гетьмана? Аби спробу
вати відповісти на ці питання, потрібно бодай побіжно
зупинитися на особі самої княгині Дольської.
Княгиня Анна, донька львівського стольника Кшишто-
фа Ходоровського та Катаржини Яблоновської, народила
ся на Галичині близько 1663 року, тобто на час зустрічі з
українським гетьманом на початку XVIII століття їй було
близько сорока. До цього часу вона встигла вже двічі вийти
заміж. Коли їй було десь п ’ятнадцять, вона стала дружиною
старшого від себе на тридцять років белзького воєводи
князя Костянтина Вишневецького, близького свояка сум
нозвісного в Україні князя Яреми Вишневецького. Після
десяти років подружнього життя, влітку 1686 року, князь
Костянтин помер, залишивши своїй, усе ще доволі юній,
вдові трьох дітей і багатий спадок.
282