Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Página 281

замку, реєнтом Генеральної військової канцелярії (1702),
а згодом і генеральним суддею. Згодом один із нащадків
Кочубеїв у виданих наприкінці XIX століття записках за­
значав, що Мотря «зовсім не збожеволіла від кохання до
старого Мазепи, а навпаки — вийшла заміж за полковни­
ка Чуйкевича». Чи щасливим було сімейне життя Чуйке-
вичів, не знаємо. Очевидно, ні. З 1733-го по 1736 рік ігу­
менею Ніжинського жіночого монастиря була Меланія
Чуйкевичівна, яка після тяжкої хвороби померла 20 січня
1736 року. Дуже вірогідно, що це була Мотря.
А от любовний роман мав інший трагічний наслідок:
14 липня 1708 року у Борщагівці В. Кочубея та І. Іскру
стратили.
Дорого коштувала Мазепі справа Кочубея — й не лише
самого страху. Довелося йому й розщедритися: цареві було
дано 2000 дукатів, Меншикову — 1000 й шість великих
срібних бутлів, Головкінові — 1000, Шереметеву — 500 і
срібне начиння, Шафірову — 500, князю Долгорукому —
600, Степанову — 100 дукатів.
Хай там як, донос, чолобитна — типова практика тієї
доби. Іншої узаконеної альтернативи їй не було. Тому
цілком справедливим є висновок, що не донос В. Кочубея
став детонатором організації антимосковського повстання
в Україні, а брутальний наступ московського абсолютизму
на українську автономію.
1708 рік став переломним у долі гетьмана І. С. Мазепи.
Зверхник України, прагнучи кращої долі «для бедной Ук­
райни», зважився на відчайдушний крок — порвав з Пет­
ром 1 і перейшов на бік Карла XII.
Питання про мотиви цього кроку Мазепи здавна пере­
бувало у центрі уваги істориків. Сам гетьман, за словами
генерального писаря П. Орлика, пояснював свої дії так:
«... не для приватной моей пользы, не для высших гоноров,
не для болшаго обогащенія, а ни для иных яковых-нибудь
прихотей, но для вас всех, под властію и реиментом моим
зостаючих, для жон и детей ваших, для общего добра матки
моей отчизны бедной Украйни, всего войска Запорожскаго
и народу малороссийского, и для подвышеня и разширеня
прав и водностей войсковых хочу тое при помощи Божой
чинити, чтоб вы с жонами и детми, и отчизна с войском
Запорожским так от Московской, як и от Шведской сторо­
ны не погибли». Сумніватись у правдивості свідчення особи,
втаємниченої в плани Івана Мазепи, не доводиться.
280