Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 277

Лівобережної України в складі Російської держави. Неза­
баром зайнявся розподілом майна Самойловича і розпра­
вою над своїми противниками, роздачею універсалів на
нові маєтності та організацією бенкетів у Батурині.
Новий гетьман з ’явився перед Петром І, коли стано­
вище його благодійника, князя В. Голіцина, різко зміни­
лося: за підтримку царівни Софії того заслали, конфіску­
вавши майно. Іван Мазепа сподобався молодому царю.
І замість погроз та «доган» гетьман і старшина одержали
грамоти на нові маєтки. З часом взаємини цих різних за
становищем, віком, характером, моральними засадами лю­
дей переросли у відносини, сповнені довіри та взаємопід-
тримки. Петро І мав усі підстави довіряти українському
гетьману. Після багатьох років «крамол» і «зрад» з’явився
підданий, який вірою і правдою служив його інтересам:
доповідав про «витівки» запорожців, придушував народні
рухи, посилав козацькі полки то в далекі північні райони,
то в Польщу, то на південь. Цар не лишався в боргу: на
Івана Степановича «сипалися» маєтки, тисячі залежних
селян, коштовності, найвищі нагороди і титули. Численні
листи і доноси на гетьмана, що надходили до Москви,
губились у нетрях бюрократичного апарату чи повертались
у Батурин. їх авторів чекала жорстока кара. Не уникли її,
як відомо, навіть генеральний суддя В. Кочубей і полтав­
ський полковник І. Іскра.
Як відомо, В. Кочубей був кумом І. Мазепи. Що ж спо­
нукало кума написати донос на хрещеного своєї доньки?
Природно, що після смерті дружини гетьман-удівець
думав про своє особисте життя й насамперед про спад­
коємця. Адже рід Мазепи по його лінії міг обірватися.
Слід відзначити, що гетьман виглядав дуже молодо.
Французький посол Жан де Балюз, який зустрічався з ним
у 1704 році в Батурині, так описував його: «Вигляд у ньо­
го суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоч
тіло його міцніше, ніж тіло німецького рейтара1, вершник
з нього знаменитий». Учасник шведського походу в Ук­
раїну Густав Адлерфельд побачив гетьмана «у віці 64-х літ,
середнього зросту» (у 1708 році йому насправді було 69 ро­
ків), він «дуже стрункий, із суворим поглядом, носить вуса
1 Р е й т а р — найманий солдат важкої кавалерії в європейських ар­
міях XVI—XVII століття.
276