токих катувань ( сам Томша обтинав їм носи і вуха ) відпустили в Польщу , а Вишневенького й Пясецького Томша відправив у Царгород до султана Селіма II ».
Зупинимось тепер на обставинах смерті Дмитра Вишневецького . Сучасник українського князя польський хроніст Мартин Бєльський описує її так : « Вишневецький і Пясецький були скинуті з башти на гаки , вмуровані в стіни біля морської затоки по дорозі з Константинополя в Галату . Пясецький помер негайно , а Вишневецький , зачепившись ребром за гак , жив у такому положенні три дні , поки турки не вбили його з луків за те , що лаяв їхню віру ». Багато істориків , зокрема Микола Костомаров та Дмитро Яворницький , погоджуються з версією Мартина Бєльського і вважають , що розповідь про загибель Вишневецького лягла в основу славетної народної української пісні про « Байду-козака ».
Однак цю версію розвитку подій відкидали деякі радянські вчені , котрі спробували спростувати вже усталену думку майже всіх істориків про тотожність легендарного Байди з князем Вишневецьким . Так , Володимир Голобуцький на підставі донесення — не зовсім зрозумілого — французького посла в Стамбулі стверджував , що Вишневецького задушили і що пісня про Байду не пов ’ язана з його трагічною смертю .
Але історичні джерела свідчать про інше . Так , сучасник Дмитра Вишневецького — Б . Папроцький писав : « Волохи взяли Пясецького зрадою разом з Вишневецьким і відправили в Туреччину , там замучили їх страшною смертю . В Цареграді над морською затокою , що тягнеться до Галати , були поставлені дві шибениці , одна над другою , на кожній були закріплені два розтопирені гаки ( схожі на вила ), а на верхній тільки гайка , до якої була прив ’ язана вірьовка . За допомогою вірьовки підняли Пясецького і швидко спустили з верхньої шибениці на нижню , він , падаючи , зачепився ребром за гак , залився кров ’ ю і швидко помер , тому що повернувся головою вниз . Після нього подібне зробили з Вишневецьким , але той зачепився ребром і повернувся очима вверх , а потім жив ще три дні , поки невірний не застрелив його з лука , оскільки Вишневецький проклинав Магомета і його віру ».
На користь саме таких обставин смерті Вишневецького свідчить і пізніше повідомлення іншого польського
23