Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Seite 234

ня загону найманців з однієї тисячі козаків, який мав
придушувати народні заворушення. Кількість реєстрових
козаків зменшувалась до тридцяти тисяч, їм заборонялося
без дозволу царя переобирати гетьмана. Українським пред­
ставникам не дозволялась участь у дипломатичних пере­
говорах російських дипломатів з приводу справ, що сто­
сувалися України.
Обмежуючи автономні права України, Глухівські стат­
ті одночасно зміцнювали позиції лівобережного гетьмана
як ставленика Московії. Відчувши це. Многогрішний від­
мовився від пропозиції Дорошенка спільно виступити про­
ти ворогів України, у тому числі й Московії. І це при тому,
що на бік правобережного гетьмана перейшл и три лівобе­
режні полки — Лубенський, Миргородський і Полтав­
ський. Зрозумівши небезпеку для власного існування,
Дем’ян Многогрішний почав боротьбу проти свого колиш­
нього благодійника. На літо 1669 року лівобережний геть­
ман став відверто протидіяти спробам Петра Дорошенка
вигнати російські залоги з лівобережних міст і поширити
свою владу на все Лівобережжя. 10 липня він писав царю:
«Маючи точні дані з тієї сторони Дніпра від корони поль­
ської і великого князя литовського гетьмана Дорошенка,
який, незважаючи на прийняті договори з вашою царською
пресвітлою величністю, які з її королівською величністю
і Річчю Посполитою в Андрусові прийняли, і не задоволь­
няючись над тією стороною своїм старшинством гетьман­
ським, але і на цю сторону Дніпра війська свої кінні з
Іваном Канівцем і Носом, і з Перебийносом більше тисячі
з тієї сторони Дніпра і Сіркового війська частину ж пере­
слав, щоб кровопролиттям привід до війни давали нам, і
в міста Лубни, в Лохвицю і в Ромни піхоту серденяцьку і
козаків посилав і наказав їм, щоб «задор» до війни роби­
ли». Далі Многогрішний просив у царя війська для відсічі
наступу Дорошенка. Царський уряд задовольнив прохання
лівобережного гетьмана. Він вважав українське питання
вирішеним й не збирався повертатися до нього знову. Цар
рішуче виступив проти спроб Петра Дорошенка та інших
українських автономістів захистити єдність України.
Влітку 1669 року перед Многогрішним відкрилася мож­
ливість покінчити з лівобережним претендентом на бу­
лаву. В липні-серпні він одержав кілька листів від Ми­
хайла Ханенка з пропозицією почати спільну боротьбу
233