Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 227

Але є й інша думка. Український історик І. Крип’якевич так характеризує Д. Многогрішного: «Це була людина твер­ дої вдачі, абсолютист, непоступливий і задиристий, — сам собі завдячував кар’єрою і не думав ні перед ким посту­ патися». А тепер забудьмо про чиїсь оцінки і спробуймо спокій­ но скласти свою. Поглянемо передусім на те, що вчинив, на що важив і чого домагався цей «абсолютист». Про походження, дитячі та юнацькі роки життя Д. Г. Мно­ гогрішного відомо досить мало. Відомо, що походив він із селянської родини з-під містечка Коропа на Чернігівщині й, навіть осягнувши владу гетьмана, «зостався простим і неписьменним» і як «мужицького сина його не поважали сучасники». Але Многогрішний справді пишався тим, що, не маючи за собою ні давнього козацького родоводу, ні освіти, спромігся досягти вершини політичного олімпу Гетьманщини — здобути гетьманську булаву. Як тисячі інших селян під час Національно-визвольної війни, Демко покозачився і дуже швидко здобув гучної слави. Чутки про неабияке вміння молодого козака за день зібрати тисячний загін, а за тиждень перетворити його в страшну для шляхти силу дійшли до самого Б. Хмельни­ цького, і той призначив Многогрішного військовим осаву­ лом. Саме під цим чином ім’я Д. Многогрішного вперше згадується у козацькому Зборівському реєстрі 1649 року. Під час війни Многогрішний займався організацією козацьких загонів, забезпеченням їх зброєю, боєприпаса­ ми, навчанням молодиків військовій справі тощо. Крім того, він виконував різні доручення Хмельницького та його найближчих соратників, брав участь у врегулюванні на­ пруженого становища, що склалося між населенням Київ­ щини та польською владою. Влітку 1650 року до Києва вирушило п ’ятнадцятитисячне військо козаків, незадово- лених свавіллям польської шляхти. Дем’ян Многогрішний і Данило Нечай добилися від польського короля Яна-Ка- зимира грамоти, яка підтверджувала умови Зборівського трактату між Україною та Польщею й яку було подано до Київської городської книги. Це послабило напругу і задо­ вол