Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 167

королеві польському і шведському, князю литовському, руському і всієї Речі Посполитої, Корони Польської і Ве­ ликого Князівства Литовського, вірним, зичливим і слух­ няним буду, всіляких сторонніх протекцій і панів зрікаю­ ся і жодної не маю обирати іншої, окрім короля Його Милості і Речі Посполитої Польської...» Козаки вручили своєму сюзеренові турецького огиря з коштовною збруєю й тисячу талярів золотом. Після цього відбулася спільна українсько-польська військова нарада, на якій, згідно з пропозиціями козацької верхівки, було вирішено, що головні сили рухатимуться в напрямку Ржи- щева і там переправлятимуться через Дніпро для наступу на Лівобережну Україну. Інші ж ітимуть на Бориспіль, а потім уздовж Десни до Остра. За словами самого Яна II Казимира, цей похід відбувався заради «визволення під­ даних наших з рук ворога і для утримання цілої України» та «для впровадження прав, вольностей і свобод народу Руського, а особливо козаків реєстрових, що здавна слу­ гують нам». Відразу ж після прийняття гетьманом присяги король надав йому та його дружині Олені Хмельницькій привілеї на місто Ольховець і Брацлавське староство. Коли в липні 1664 року Ян II Казимир на чолі польсько-татарської армії перебував на Лівобережжі («майже поблизу кордону Мос­ ковського») й отримав звістку про повстання на Право­ бережжі проти гетьмана, то відразу ж дав наказ, «щоб будь-яким способом Тетеря залишився» та відправив на допомогу своєму ставленикові значні військові сили. Ко­ ронний канцлер Пражмовський, даючи оцінку тогочасної діяльності свого короля, писав, що той зумів «утримати при Булаві Запорозькій вірну Речі Посполитій людину». Правобережний гетьман П. Тетеря розпочав проводити об’єднавчу політику, наслідуючи у цьому традиційні ме­ тоди Богдана Хмельницького. 22 січня 1663 року він від­ правив до Варшави посольство полковника Г. Гуляни- цького, одним з головних завдань якого було просити Яна II Казимира надати Тетері допомогу у відвоюванні Лівобережної України. Одночасно український уряд вису­ вав низку політичних вимог, а саме: зберігати за козацтвом усі старовинні «права і вольності» і не чинити йому ніяких кривд з боку польських урядовців та шляхти; надати пра­ во на самостійні зовнішні відносини з Молдавією та Во­ 166