' Тетеря іншим гербом— Радван, який було зображено на його печатках. Якщо ж первісне прізвище Тетеря, то це могло б свідчити, що його батько козакував, а набуте на шляхетський кшталт прізвисько Моржковський свідчило б про маєток, від назви якого воно виникло. У народних думах Павла звали Тетеренком, тобто прізвище батька було Тетеря.
Відповідно до цих, а також інших міркувань висловлюються різні думки про місце його народження: Переяславщина( бо там був млин Тетері, до того ж він довго був саме переяславським полковником), Овруч і його околиця( бо там жив рід бояр Мошковських), Київщина( бо там у 1630 році згадувався Іван Тетеря, можливо, його батько), Підляшшя( бо саме там він отримував маєтки від польського короля). Шляхтичем був уже з роду— це не перешкоджало тому, що батько міг козакувати; ледве чи не був з переяславських міщан— бо вже в молодості опинився в польському магнатському середовищі.
Освіту Павло здобув у Мінській уніатській школі( в якій добре опанував латину і знання ораторського мистецтва) та Києво-Могилянському колегіумі. Після чого він протягом певного часу подорожував країнами Західної Європи, зокрема перебував в Італії.
Наприкінці 40-х років XVII століття Павло Тетеря розпочав канцелярську кар’ єру, ставши підписком у Луцькому гродському суді. Його начальником— писарем суду— був тоді Станіслав-Казимир Бенєвський, у майбутньому польський дипломат, спеціаліст з українських справ. У Луцьку ж Павло познайомився ще з однією людиною, яка згодом відігравала значну роль в українській політиці,— Іваном Виговським.
П. Тетеря мав двох братів: рідного Юрка і зведеного( мабуть, позашлюбного батькового сина) Шурла, а також двох сестер, які повиходили заміж за українських шляхтичів( Михайла Іскрицького й Атанаса Піроцького). Сам Павло одружувався з жінками шляхетських впливових родів. Перша дружина— сестра Івана Виговського; друга— дочка Богдана Хмельницького Олена. Це було те аристократичне оточення, яке наклало відбиток на спосіб життя та життєві ідеали Павла.
Отже, Павло Тетеря був людиною з доброю освітою, корисними зв’ язками у впливових польських колах та
156