1678 року його було власноручно страчено Хмельницьким у Немирові(«... Астаматія рукою власною на 40 кавалків розсік »), у цей же час стратили полковника Вареницю, який перед тим очолював Кальницький полк. На його місце був призначений Г. Негребецький. Найменше постраждав І. Яненко-Хмельницький, якого після повернення з Лівобережжя було лише « оковано » на деякий час. Хмельницькому радив карати і страчувати своїх найближчих соратників не хто інший, як сам великий візир Османської імперії Кара-Мустафа.
Перебуваючи у Немирові, гетьман весь час нагадував польському уряду про його зобов’ язання перед Туреччиною звільнити південно-східні землі Київщини та всю Брацлавщину. Його вимогливі листи до Варшави викликали обурення короля, який затягував повернення правобережних земель під управління князя-гетьмана. Головним аргументом такої затримки було хибне титулування Ю. Хмельницького(«... до Короля Його Милості Польського незвичайні листи пише..., щоб таких неучтивих листів не писав, тобто щоб королеві не писався приятелем, гетьманом, братом...)». Зважаючи на протест Яна III Собєського, турецький султан невдовзі заборонив своєму підданому « писати неучтиві листи до польського короля », а також наказав, щоб він не претендував на зайняття Білої Церкви і Паволочі до того часу, поки не відбудеться турецько-польська комісія з розподілу території.
У листопаді 1678 року Ю. Хмельницький ще перебував у Немирові разом з невеликою кількістю козаків( близько 1500 вояків) та однією тисячею татар. За його наказом невеликий загін на чолі з Яненком намагався відвоювати у лівобережного гетьмана Іркліїв з навколишніми селами, але місцеві козаки зуміли відстояти своє місто та захопити у полон кілька татар, що перебували на службі у Хмельницького. На допиті полонені свідчили, що Юрась збирається зимувати у Немирові. Але інші джерела розповідають, що наприкінці року Ю. Хмельницький на деякий час був відкликаний до Стамбула. Польський резидент повідомляв з турецької столиці, що у даний період українському гетьману « дуже погано тут, навіть житла не має ».
На початку 1679 року Хмельницький знову видав універсали до жителів українських міст і містечок. 1 лютого
150