Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 138

Полягали вони головним чином у зовнішній загрозі коза­
цькій державі, що вимагала насамперед досвідченого й
визнаного військового вождя.
Одначе згодом і старшина збагнула, що юнакові ще не
під силу гетьманська булава. Прислухавшись до порад своїх
прибічників, Юрко поклав булаву, яку віддали до рук ге­
неральному писарю Івану Виговському. Юрась поїхав до
Києва завершувати свою освіту в колегіумі, яку почав ще
за життя батька.
Одначе Юрій Хмельницький почував себе глибоко об­
раженим і до кінця життя не зміг пробачити Виговському
своє усунення від влади. Додав ворожнечі й сам Вигов-
ський, котрий взяв частину Богданових скарбів, хоч і мав
на них право принаймні як родич (його брат Данило був
одружений на дочці Богдана Хмельницького, сестрі Юрія).
Цим особистим конфліктом скористалася опозиція проти
І. Виговського, котрій було дуже вигідно прикривати свої
діяння іменем великого Богдана. У цій ситуації чи не
вперше виявилися психічні вади характеру Юрія Хмель­
ницького, що мали б застерегти прихильників його обран­
ня гетьманом: надмірне честолюбство та егоїзм, нещасливо
поєднані з надмірними вразливістю та неврівноваженістю,
з підозрілістю та слабкою волею.
Юрій Хмельницький усе сильніше ангажувався в полі­
тику, в інтриги проти Виговського, маючи таких «добрих»
дорадців, як, наприклад, Іван Брюховецький. Не випадко­
во, коли 1659 року Виговський з кримським ханом Мухам -
мед-Гіреєм рушили під Конотоп, Ю. Хмельницький у складі
загону козаків-опозиціонерів ударив у татарський тил.
У міру того як слабшали позиції І. Виговського, Юрія
Хмельницького все активніше висували в претенденти на
гетьманську булаву.
Після того як у 1659 році Виговський уклав українсько-
польську угоду, серед козаків і народу посилилось невдо­
волення політикою гетьмана. Настроєм народу хотів ско­
ристатися Богданів шуряк Яким Сомко. Він скликав біля
містечка Германівки козацьку раду, яка скинула Вигов­
ського з гетьманства. Проте булава не потрапила й до
Сомка. Його суперником виявився молодий небіж Юрко.
Довідавшись про неприхильний настрій народу щодо Ви­
говського, Хмельниченко послав на Запорожжя до Івана
Сірка батькового слугу Івана Брюховецького.
137