Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 135

недовго, бо через погіршення здоров’я Богдан повернув сина до Чигирина. Пізніше, вже як гетьман, Юрій Хмель­ ницький ствердив батьківський привілей колегіуму, зазна­ чивши, що він сам був колись його учнем. Відомо також, що одним із вчителів гетьманича у колегіумі був видатний український письменник, філософ й теолог Іоанникій Га- лятовський. Повернувшись додому, Юрій Хмельницький продовжив науку. В одному з документів 1656 року нази­ вається ім’я домашнього вчителя гетьманича — ченця Киє­ во-Печерської лаври Іларіона Добродіяшка. Після смерті батька 1657 року козацька рада в пам’ять заслуг Богдана проголосила Юрка гетьманом України. Шістнадцятилітнього гетьманича обрано на батьківське місце одноголосно. Старий гетьман іще за свого життя подбав про визнання цього державно-династичного акту з боку сусідніх держав. Законним наступником свого бать­ ка Юрія визнали Москва, Швеція, Польща, Семигород, Волощина, Молдавія, Крим і Туреччина. Докладніше про ці вибори ми знаємо мало що. Народ­ на традиція приховує деякі подробиці цієї події, але їх, звичайно, годі цілком брати на віру. В народній думі про смерть Богдана та обрання на гетьманство його сина не тільки стилізовані окремі моменти, а й зближені деякі досить віддалені одні від одних події. З опису сучасників, Юрась був чорнявий, маломовний, тихий і піддатливий. Цей підліток не був наділений од природи ні здоров’ям, ні розумом. Ні в той час, ні пізніше він далеко не визна­ чався такими властивостями, що потрібні були в тодішніх обставинах для гетьмана. Він міг тільки піддаватися обста­ винам, а ніяк не кермувати подіями за своїм планом і за власної волі — а в той час він іще сам для себе потребував проводу. Серед козацької старшини, особливо серед старих заслужених полковників, такий гетьман не міг користува­ тися повагою, не користувався він нею й пізніше. Юрась не мав потрібних для цього моральних даних, до того ж і матеріальних засобів у нього майже не було. За ним було тільки одне — слава його батька. А так загалом, це була людина хвора, що пізніше дійшла до справжнього божевіл­ ля й виявила його в жахливих формах під час свого недов­ гого князювання над Україною. На такій характеристиці Хмельниченка погоджується й українська історіографія. Микола Костомаров, що най­ 134