Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 117

Воєводи злякалися й відступили зі своїми ратними людь­
ми в межі Московської держави.
Так розпочалася в Україні кривава братовбивча війна.
На цей раз громадянська війна коштувала Україні 50 тисяч
людських жертв.
Ситуація, що склалася в Україні, певного мірою була
наслідком підступної, двоєдушної політики Москви, яка
й розпалювала, й використовувала громадянську війну
в Україні.
Виговський на гіркому досвіді переконався, що за най-
лояльнішого його ставлення до Московської держави
царська політика несе згубу і йому особисто, і, головне,
Україні. Гетьман приймає рішення розірвати союз із Мос­
квою. Виговського підтримала більшість козацьких пол­
ковників зі своїми полками, а також генеральна старшина,
яка добре розуміла антиукраїнську політику Москви. Це
були найосвіченіші серед козацтва люди, які найкраще
виявили себе в минулій боротьбі українського народу з
поляками: генеральний судця Богданович-Заруцний, гене­
ральний осавул Ковалевський, генеральний писар Іван
Груша, обозний Тиміш Носач, полковники — Григорій
Лісницький, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Іван Богун,
Оникій Силич, Остап Гоголь, Михайло Зеленський, М и­
хайло Ханенко, Станіслав Морозенко; брати Виговсько­
го — Данило, Костянтин і Федір, їхній дядько, овруцький
полковник Василь та небіж Ілля Виговські.
Погляди цієї старшини поділяло й духовенство, яке
чинило опір домаганням Москви скасувати давній звичай
обирати нового митрополита для української церкви віль­
ними голосами всіх архієреїв, а також спробам підкорити
українську церкву Московському патріарху. Заможні міща­
ни також стояли за незалежність України, оскільки вони
вже почали відчувати наступ Москви на їхні права.
Проте частина старшини трималася Москви. Вигов­
ський виступив з міжнародним маніфестом, пояснюючи
причини, що привели його до повного розриву і війни з
Москвою. «Ми, все військо Запорозьке, заявляємо й свід­
чимо перед Богом і цілим світом цією нашою невинною
й чистою маніфестацією, що великі війни, ведені з Поль­
щею, не мали ніякої іншої мети, як тільки оборону святої
Східної Церкви й прадідівської свободи, якої любов’ю ми
держимося. Її провадив вічної пам’яті наш гетьман Богдан
116