Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 108

і вербування нових прихильників. Почались затяжні і пиш­ ні бенкети, де старшина, шляхта і міська еліта вихваляли Виговського й обіцяли всіляку підтримку. Дешо перепа­ дало і рядовим козакам та «черні». Будучи за натурою тверезою людиною, Виговський часто прикидався п’яним і спрямовував розмови у потрібне йому русло. Своїми бенкетами гетьман добився прихильності частини ней­ трально налаштованої верхівки, зажив слави щирої і не­ гордої козацької душі, але не зміг домогтися головно­ го — залучити на свій бік увесь народ. Позиції уряду і народу розходилися, що виявилося фатальним для держави. На відміну від старшинської еліти, народ у своїй масі перебував у полоні традиційних уявлень про друзів та ворогів, не бачив і не розумів небезпеки втручання Москви у внутрішні справи Украї­ ни. В його уявленні одновірна Московія залишалась на­ дійним союзником, цар — найвищим оборонцем, чому неабияк сприяла і відповідна агітація агентів Москви, а Кримське ханство — чужовірним ворогом. На Лівобереж­ жі почались заворушення, які кожної миті могли пе­ рерости у збройні виступи проти влади, а то й у гро­ мадянську війну. У серпні-вересні 1657 року однодумці Виговського зробили спробу залучити на свій бік широкі народні маси. Якщо на Правобережній Україні їхні дії не викликали якогось спротиву, то на Лівобережжі ста­ лось інакше. Коли в серпні 1657 року козакам Лубен­ ського полку повідомили про намір гетьмана розірвати союз із Москвою і укласти мир з Кримським ханством, то вони відмовились його підтримувати. 1 навіть засто­ сування сили не похитнуло їхнього вибору. Велику активність на Лівобережжі виявив полковник Лісницький. У своєму дворі в Миргороді він зібрав сотни­ ків та отаманів полку і розкрив їм плани нового гетьмана. Однак присутні заявили про свій твердий намір дотриму­ ватись союзу з Москвою і не захотіли «бусурману піддава­ тись». Відверті погрози полковника нічого не дали. Не захотіли підтримати гетьмана й бурмистри та війти1. Судя­ чи з усього, невдачею закінчилась агітація прибічників гетьмана і в інших лівобережних полках. Тим часом пого­ 1 В і й т — керівник місцевого самоврядування в XVI—XVIII століт­ тях в Україні, яке грунтувалося на магдебурзькому праві 107