безпосередньо імператрицю Єлизавету Петрівну( 1741— 1762 рр.) задовольнити деякі домагання козацької старшини, зокрема, щодо“ обрання”( фактично призначення) нового гетьмана. Іменним указом від 16 жовтня 1749 р., виданого Колегії іноземних справ, це доручалось здійснити графові Гендрикову55. Можливо, стався збіг обставин, але через кілька днів після виходу цього указу на ім’ я імператриці було подано“ Доношение” військового писаря Запорозької Січі Петра Чернявського з проханням від“ всієї” низової старшини змінити порядок“ виборів” кошового отамана, а саме— призначати надалі його царицею, щоб позбавити“ чернь” можливості обирати“ ей нужного атамана”( оригінал документа датовано 22 жовтня 1749 р.) 56.
При підбиранні кандидатури гетьмана вибір впав на Кирила Розумовського( 1728— 1803 рр.), який у дитинстві випасав батьківську худобу, а після“ випадку” з старшим братом Олексієм Розумовським, некоронованим чоловіком цариці, став графом( з 1744 р.). Після затвердження указом 5 червня 1750 р. гетьман України57 Кирило Григорович переселився у Глухів, де, оточивши себе“ двором” і охоронцями, зажив мов“ царьок” 58. Спочатку Єлизавета Петрівна пішла на значні поступки новообраному гетьманові. Нею особисто чи з її відома були повернуті всі рангові маєтності“ на булаву”, відновлено право самостійного фінансового управління в регіоні, відкликані російські сановники зі старшинської адміністрації, генерального суду, Комісії економії тощо, а також скасована Канцелярія міністерського правління. 24 липня 1751 р. Сенат видав указ про підпорядкування Коша Запорозької Січі гетьманові й надіслав його до канцелярії К. Розумовського59. Тобто цими заходами практично скасовувалося більшість адміністративних“ реформувань” Петра І, Петра II та Анни Іванівни, а Гетьманщині повертався політичний статус, який існував на період обрання гетьманом І. Скоропадського.
Сам гетьман, незважаючи на те, що між ним і урядом власне Росії не було укладено ніяких“ статей”— угод чи договору, почав на свій розсуд розширювати автономне управління Української держави: відновив склад генеральної старшини і суду, функціонування суспільно-політичних установ, дещо реформував торгівлю й судочинство( наприклад, скасував російський“ суд по формі” і т. ін.). К. Розумовський відразу взявся за реальне підпорядкуван-
72