Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII

На середину століття припало кілька спроб російського уряду чітко визначити й виміряти кордон між обома держа вами. Зокрема, зберігся опис його в районі Дніпра з пра вою притокою Тясмин і лівою Ірклій, а також лівих при ток Південного Бугу — Великого Інгулу та Синюхи, зроб лений у 1741 р. і “засвідчений” інженером-капітаном Фе дором Молкановим, київським полковником Антоном Танським і “протчими старожилами”. Згідно з ним кор дон традиційно йшов по Дніпру до гирла Тясмину, по ньому вгору до гирла Ірклія 33 версти 380 сажнів’, далі до “самых вершин” Ірклія і “проворотья” між Мотронинсь- ким і Чорним лісами” 18 верст 250 сажнів: по правому боці “Государства Полского”, а по лівому — Російської імперії. Звідти межа доходила “Круглого леска” (2 версти 450 сажнів), далі до верхнього кінця Чорного лісу (12 верст 390 сажнів), а потім ще 5 верст до “двух курганов”. Від них до “проворотья” між лісами Нерубаї й Плоським (2 вер сти 300 сажнів) й далі в тому ж напрямі 2 версти 390 сажнів. Причому ліс Нерубаї мав залишатися на цьому відрізку праворуч, а Плоський — ліворуч. Кордон доходив до лісу під назвою Балтиш і верхів’я Великого Інгулу (18 верст 400 сажнів), далі до р. Вись, балки Дідової, “При луцької могили” (8 верст 300 сажнів), спускався по Висі до її гирла й досягав гирла Тікича Горського (Гірський Тікич) і витоків Синюхи (69 верст 375 сажнів). Від верхів’я останньої він тягнувся до Південного Бугу (76 верст 125 сажнів): з лівого боку Російська імперія, з правого — Річ Посполита. Загальна ж довжина цієї “демаркаційної” лінії від Дніпра до гирл Тясмина і Синюхи, а звідти до Бугу становила 251 версту 320 сажен. У документі Україну як одну з юридичних сторін навіть не згадано. Замість неї виступає “Всеросійська” держава48. Можна спробувати “окреслити” й тогочасні межі земель запорозьких козаків “по реке Днепру с Крымской сторо ны”. Наприклад, “Опис хуторів і зимівників” низовиків, складений капітаном ландміліцького Путивльського полку Семеном Шиповим у 1742 р., називає такі крайні точки: урочище Кам’яний Затон, де в 1736 р. було збудо- вано редут; урочище “Агису” чи “Адису” (турецькою *У XVIII ст. у Росії й Україні одна верета дорівнювала 500 сажням (або 1066,8 м); сажень — 3 аршинам (або 2,133 м). Мотронинський і Чорний ліси розташовані на Черкащині, поблизу Чигирина. 70

Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 71