Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 53

сить чітко визначався північно-західний рубіж володінь Війська Запорозького та Речі Посполитої: від Січі вгору по Дніпру та гирлу р. Тясмин, а звідти— кордон“ имеет бьіть вверх в поле прямою чертог веден” до Чигирина,“ не займуя”, і далі до Чорного лісу. Нейтральною незаселеною зоною проголошувалися Південна Київщина і Брацлавщина, спустошені польсько-шляхетськими військами та турецько-татарськими нападами. Західноукраїнські землі, Волинь і Північна Київщина поверталися до Речі Посполитої, а Поділля залишалось під владою Туреччини.
Отже, маємо всі підстави твердити про правове оформлення на середину 80-х років XVII ст. кордону між трьома державами: Річчю Посполитою, Україною( Гетьманщина, Малоросія) та Росією. Крім того, тоді визначився і західний рубіж власне українських і російських земель. Згідно з трактатом 1686 р. досить чітко розмежувалися лівобережний і правобережний регіони, які мали риси практично автономних держав у складі різних великих утворень, з тією лише різницею, що Правобережжя юридично не відокремлювалося від Польщі( на противагу Лівобережжю, розмежованому з Росією).
Література та джерела
1Цит. за: Липинський В’ ячеслав. Україна на переломі.— С. 184.
9 Єфименко О. Я. Історія українського народу.— Харків,
1922.- Вип. 2.- С. 300. 3Див.: Акты Ю ЗР.- СПб., 1863.- Т. 4.- С. 3. 4Там же.— С. 35— 36.
5Полонська-Василенко Наталія. Історія України.— Мюнхен, 1976,— Т. 2: Від половини XVII ст. до 1923 р.— С. 37.
* Слід зазначити, що офіційного та й фактичного кордону між запорожцями і кримчанами не існувало протягом усього досліджуваного періоду. Зокрема, обома сторонами використовувалось узбережжя Чорного моря, а також степ. Населені п > такги, які з’ являлися у цій місцевості, певною мірою пов’ язувалися з історичним перебуванням тут або українців, або татар. Так, в описі м. Суджа 1685 р. зазначалося, що " той новый город... стоит на сере днем татарском шляху от Залоконского шляху, что с рыльской и с путивльской стороны речки Локны в 8 верстах и от Сагайдачного шляху в 15 верстах...”.( ЦНБ НАН України.— ВР.— Ф. 2.— N ° 1508.— Арк. 10; Яворницкий Д. И. Вольности запорожских козаков. Историко-географический очерк.— СПб., 1898.— С. 1— 7.)
52