пункти на заході були: Ямпіль, Стіна, Черніївці, Садковець, Шаргород. Мурахва, Копистерин, Пенківці, Станіславчик, Браїлів, тобто тоді цей кордон збігався з межею Брацлавського воєводства. У Кальницькому( також виник у 1648 р.)— Вінниця, Прилуки, Погребище, Борщагівка, а також Беклівка30. Обидва полки знаходилися головним чином на території Брацлавського воєводства, а їхні західні кордони розмежовували у більшості випадків Брацлавське та Подільське воєводства.
У Київському полку( утворився в 1648 р.) на заході й півночі межовими містечками були Овруч, Ворсівка, Макарів, Гостомель. Увесь же західний кордон території, зайнятої козацьким військом, на кінець 1649 р. проходив так: Яруга— Браїлів— Прилуки *— Беклівка— Коростишів— Овруч. При цьому Бердичів, Чуднів, Житомир, Межиріч навіть не згадуються, а“ козацькі” кордони не доходили тут до межі Київського та Волинських воєводств. Ця так звана лінія лише в деяких пунктах збігалася и з кордоном, визначеним Зборівською угодою, а фактично ж ішла значно далі на захід.
На лівому березі Дніпра Чернігівський полк( заснований на самому початку Визвольної війни) на півночі обмежували Чернігів, Сосниця, Батурин, Конотоп31.
Всі ці межі фактично без змін проіснували до Берестецької битви влітку 1651 р., а точніше— до укладання Білоцерківського договору 18( 28) вересня того ж року.
Називаючи вище полки, ми не випадково звернули увагу на час їхнього заснування— 1648 р. Враховуючи цей факт, а також те, що вони не завжди вкладалися в межі старих кордонів воєводств, цілком логічно напрошується спростування думки М. П. Василенка про те, ніби на цій території залишився без змін попередній( польський) адміністративний устрій. До речі, слід зазначити, що подібного роду твердження існували і набагато раніше. Так, невідомий автор записки“ Про територіальний поділ України і про її управління за поляків, гетьмані Б. Хмельницькому до возз’ єднання її з Росією”( російська копія XVIII ст.) писав:“ До Хмельницкаго в Малой Россіи были казацкие полки, учрежденные от польскаго кароля Стефана Баторія, а именно: на той стороне Днепра Чегиринский, Корсунскій, Черкаскій, Уманскій, Ладыжинскій, Богуславскій и Кіевскій, а на сей стороне Днепра
22
* Поселення на Поділлі.