ред, проти великого землевласника. За тих умов Б. Хмельницький опинився на роздоріжжі: з одного боку, він надавав значні пільги і маєтки своїм прихильникам— шляхтичам, старшинам, духовенству, а з другого боку, не міг не рахуватися з вимогами мас і обмежував швидке зростання латифундій. Така політика породжувала багато невдоволених, яким гетьман, траплялося, власноручно стинав голови5.
Отже, в ході Визвольної війни у праві, яке об’ єктивувалося у свідомості кожного члена тогочасного суспільства як особлива і керуюча сила, відбулась певна трансформація понять“ справедливість”,“ моральність”,“ доброта” тощо. Зокрема, повсталий посполитий чи козак із зброєю в руках і караючий“ дідича” сприймався тоді більш природно, ніж селянин, виконуючий на свого державця“ звикле послушенство”. Досить типовим явищем стали шлюби вільної людини з колишнім кріпаком чи кріпачкою( раніше це б призвело до закріпачення першої). Нові моральні поняття змушували й поводитися відповідно з ними, часто-густо вступаючи в конфлікт з загальновизнаними до 1648 р. переконаннями й прийнятим законодавством. Тому населенню країни доводилося визнавати загальнообов’ язковою одну частину традиційних етичноправових норм, необхідних для існування суспільства( підтримуючи її примусом), другу— скасовувати, а третю— надавати на індивідуальний розгляд. Ось чому зв’ язок правил поведінки з мораллю досить чітко простежувався в реальному житті. Правда, при цьому слід пам’ ятати: юридичні положення остаточно оформлялися чи затверджувалися конкретними особами або групами осіб, котрі на той момент стояли коло керма влади, і їх думка могла( що досить часто траплялося) не збігатися з моральними оцінками громадської більшості. А звідси йшло несприйняття основною масою жителів інтересів представників пануючої верхівки. Незалежність( соціальна, економічна, моральна і т. ін.) одного стикалася з волею( свободою) інших. Проте норми права протягом другої половини XVII— XVIII ст. зумовлювали не інтереси( ідеали) того чи іншого класу-стану, а боротьбу між ними за засоби задоволення потреб, від результатів якої залежав розподіл останніх і співвідношення великих груп людей.
Апріорі можна припустити: протиріччя та зіткнення протилежних думок і поглядів у бутті мали б вести для встановлення нейтрального грунту для примирення су
126