Ой горе нам на Гетьманщині, Надокучила нам вража панщина....
В документальних матеріалах XVIII ст. досить чітко простежується межа, яку проводили державні органи влади між жителями“ малоросійських українських” і“ слобідських” полків. 1 це тоді, коли і Лівобережна і Слобідська Україна входила до складу одного державного об’ єднання. Нові політоніми щодо Слобожанщини виникали і змінювалися відповідно до політико-адміністративних нововведень на території краю протягом століття. Якщо в XVI— XVII ст. ця місцевість часто називалась“ Полем”,“ Полской Украйной”, інколи— степовою окраїною руських земель( пізніше— Російської держави), де частина населення жила в слободах й називалась слобожанами, то в XVIII ст. в міру заселення і освоєння нових земель старі політоніми поступово зникають із вжитку, основними залишаються назви“ Слобідська Україна” і“ Слобожанщина”. Слободи частково зливалися з містами або перетворювалися на звичайні села чи містечка, населення яких підлягало подушній податі. Проте назви“ слобода”,“ слобідка” продовжували існувати й зберігатися за багатьма населеними пунктами. Після ліквідації царським урядом Запорозької Січі ці політичні і географічні поняття поступово зникають з ужитку, хоча ще досить довго продовжували жити в пам’ яті українського народу, бо сам дух козацтва не перевівся. Близько 5 тис. козаків після подій 1774 р. втекло в турецькі володіння і осіло в межах майбутнього міста Одеси. Згодом вони переселилися в пониззя Дністра( район сучасного Білгород-Дністровського). За кілька років кількість козаків зросла майже до 10 тис.
Південні райони країни тривалий час напівофіційно називалися“ Ханщина”,“ Турецька область”. У другій половині XVIII ст. тут поширюються назви:“ Слов’ яно- Сербія”,“ Нова Сербія”,“ Новоросія”,“ Новоросійський край” тощо. Перші два політоніми проіснували недовго і в зв’ язку з утворенням у 1764 р. Новоросійської губернії втратили своє значення. Крайня південно-західна область України в XVI— XIX ст. мала назву Буджак( від турецького слова“ кут”).“ Полской Украиной”,“ заграничной полской областю” до 1793 р. продовжував називатися правобережний регіон. Тільки після об’ єднання з Російською державою місцеве українське населення звільнилось від шляхетського гноблення, перестало бути“ полекіми под-
116