ток багатьом містам і містечкам на півдні України поклали фортеці, що споруджувалися для захисту населення від нападів ординських можновладців. Так, утворенню міста Костянтиноград передувало спорудження в 1731— 1733 pp. Бєльовської фортеці в складі вже згадуваної Української лінії. Першими мешканцями майбутнього міста стали головним чином селяни з Правобережжя. Часті напади татар і певні труднощі господарського характеру зумовили досить повільне зростання чисельності городян. Лише у 70-х роках там з’ явилися перші кам’ яні будинки. В 1775 р. у зв’ язку з ліквідацією Запорозької Січі, територія якої займала тоді близько 8 млн. десятин, а населення становило ймовірно 100 тис. чол.( на думку В. О. Голобуцького), та створенням Азовської губернії головне губернаторське управління було перенесено у цю фортецю. В 1778 р. остання з навколишньою місцевістю перетворюється на повітовий центр Азовської губернії. А в 1784 р. згідно з указом Катерини II Бєльовська фортеця перейменовується в місто Костянтиноград. Причому на той час вона фактично втратила своє попереднє, оборонне значення59.
Міста Єлисаветград, Новомиргород, Новоархангельськ, Овідіополь розвинулися на базі фортець, побудованих у 40— 50-х роках XVIII ст. Олександрівськ бере свій початок від фортеці на Дніпровській лінії( 1770 p.). У 1778 р. виник важливий центр морського суднобудування і перший порт у Російській імперії на Чорному морі— Херсон. На Азовському морі великим портовим містом став Маріуполь( 1779 p.). Будівництво найбільшого осередку військового суднобудування, а згодом і значного торгового порту— м. Миколаєва— почалося у 1788 р. у гирлі р. інгул.
Одразу після приєднання Криму на північному узбережжі Чорного моря, в Ахтіарській бухті, виник Севастополь— могутня фортеця і військовий порт( 1783 p.). Першими почали будівництво міста матроси Азовської та Дніпровської флотилій під керівництвом флаг-офіцера лейтенанта Д. Н. Сенявіна. Пізніше до міста стали прибувати робітні люди з різних місцевостей не лише Криму, а й навіть з центральних губерній Росії60. Виникнення Севастополя завершило процес перетворення Росії на могутню морську державу.
Ахгіарська бухта— офіційна назва Інкерманської( пізніше Севастопольської) бухти в кінці XVIII ст. і на початку XIX ст.
109