Україно-руське козацтво перед судом історії Ukraino-ruske_kozatstvo_pered_sudom_istorii | Page 9
нославі історико-археологічного музею, осно-
вою колекції якого мали б стати понад 5 тис.
експонатів старожитностей, які зібрав археолог
О. Поль (1832–1890). Весною 1902 р. місцева
влада нарешті вирішила проблему позитивно.
Того ж року його обрали членом Ради музею, а
Катеринославська губернська управа запросила
його стати директором цього музею.
Для успішної роботи в Катеринославі Д. Явор-
ницький був змушений брати довготривалі від-
пустки в Московському університеті, де все ще
залишався на викладацькій роботі. Але вже в
1905/1906 навчальному році він відмовився від
читання лекцій у Москві, звільнився з універ-
ситету і остаточно переїхав до Катеринослава.
Йому йшлося насамперед про розбудову музею і
поповнення його колекції, здійснення діяльности
установи на наукових засадах. З 1905 р. музей
розмістився у спеціяльно збудованому приміщен-
ні, де зостався й донині. Незакінчений другий
корпус музею, розпочатий ще 1912 р., більшо-
вики в 30-х роках передали зв’язківцям, пока-
завши своє справжнє ставлення до культури та
історії народу. Влада незалежної України мала
б відновити історичну справедливість і повер-
нути цей корпус музеєві (до речі, Д. Яворниць-
кий задумав цей корпус на взірець музею в
Каїрі).
У Катеринославі Д. Яворницький веде архео-
логічні дослідження Запорожжя, розбудовує му-
зейні експозиції і формує фонди, бере активну
участь у діяльності історичного товариства та
архівної комісії, збирає історичні, етнографічні
й фольклорні матеріяли краю, бере участь у
створенні Катеринославської “Просвіти”.
До пам’ятних дат Т. Шевченка – 50-річчя від
дня смерті (1911) та 100-річчя від дня народ-
ження (1914) Д. Яворницький упорядкував і
видав книжку, на титульній сторінці якої був
напис: “Гроші від продажу книги підуть на
пам’ятник Т. Г. Шевченку” 6 . До речі, Д. Явор-
ницький мав у Катеринославі настільки висо-
кий авторитет, що, попри загальну заборону в
Російській імперії святкувати ювілей Т. Шев-
ченка, Катеринославський губернатор дозволив
провести засідання, присвячене пам’яті Т. Шев-
ченка за умови, що Д. Яворницький візьме на
себе відповідальність за “дотримання на ньому
порядку”. Це засідання відбулося 25 лютого
1914 р. в Англійському клубі (нині в цьому при-
міщенні працює Дніпропетровський україн-
ський драматичний театр). Д. Яворницький
виголосив доповідь “Т. Г. Шевченко – народний
6 Яворницький Д. І. Матеріали з біографії Т. Г. Шев-
ченка. – Катеринослав, 1909. – 47 + VІІ с.
14 15