"ТОП-20 ідей київських МАНівців" maket_top_20_finish_finish | Page 16
Павло Глуховський
студент І курсу КНУ імені Тараса Шевченка, вихова-
нець секції «Математика» відділення МАТЕМАТИКИ,
КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської
молоді».
«КВАДРИКИ Й РIВНЯННЯ N-ГО СТЕПЕНЯ.
ПОБУДОВА ПРАВИЛЬНИХ МНОГОКУТНИКІВ»
Німецький математик Давид Гілберт стверджував, що у геометрії завжди зна-
йдеться об’єкт для вивчення: «У величезному саду геометрії кожен може дібрати
собі букет за смаком».
Й
оган Гете цікаво підмітив
особливість математичної
мови: «Математики схожі
на французів: що б ви не сказали, вони
все перекладуть своєю мовою. Вийде
дещо протилежне». Якщо цю фразу
спробувати потрактувати від зворот-
нього, то можна дійти висновку, що й,
перекладаючи з мови математики, мож-
на очікувати цілком інших сенсів. Отже,
остерігаючись викривлень змісту, дамо
слово юному досліднику, бо хто ж як не
він сам якнайкраще передасть словами
суть дослідження, втіленого мовою ма-
тематики!
«Букет», що обрав для себе Павло Глуховський, — це задачі на побудову.
Отже, слово Павлу Глуховському:
«Задачі на побудову – один із най-
давніших розділів математики. У
них потрібно отримати точне зо-
браження певних фігур, використо-
вуючи при цьому лише зазначені в
умові інструменти. Найвідомішими
і найстарішими такими інструмен-
тами побудови є циркуль та лінійка
(важливо пам’ятати, що тут ліній-
ка не має поділок, тобто лише до-
помагає провести пряму лінію, а не
заміряти відстань). Однак ще давні
математики зіштовхнулися з дея-
кими задачами, котрі не вдавалося
розв’язати, користуючись лише так
званими «платонівськими» метода-
ми. Саме тоді й були придумані нові
інструменти для побудов, такі як
конічні перерізи (парабола, гіпербола,
еліпс), або ж коніки, та конхоїда Ніко-
меда.
Довго лишалось незрозумілим, чи
можна все ж таки обійтись без їх-
нього використання у деяких задачах.
Відповідь на це питання нарешті дав
Гаусс у ХVIII ст., вперше застосував-
ши аналітичні методи в задачах на
побудову.
В цій роботі Павло Глуховський досліджує, коли правильний n-кутник можна побудувати, корис-
туючись, крім циркуля й лінійки, ще коніками (параболою, еліпсом та гіперболою), або методом
вставок. Він довів, що за допомогою цих засобів можна побудувати правильний n-кутник тоді й лише тоді, коли всі
первинні дільники числа n, крім 2 та 3, мають вигляд 2m3k + о1 і входять у розклад числа n лише в першому степені.
Це – точний аналог теореми Гаусса для цього випадку.
Н ауковий керівник
Дрозд Ю.А.,
член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор,
завідувач відділу алгебри і топології Інституту математики НАН України
16