ПРОСТІР
площею 1789 м2. Ревіталізація
тривала дев’ять місяців. Пі-
лот проекту «Промприлад.Ре-
новація» запустили в роботу
в березні 2018 року. На поверсі
працюють 12 операторів. Тут
є конференц-зал, бар, бар-
бер-шоп і школа перукарів,
офіси компаній, освітній цех,
галереї, танцювальна студія,
коворкінг, творча майстер-
ня та навіть офіс управління
інвестиційної політики місь-
квиконкому Івано-Франків-
ська.
Рената Налисник, мене-
джерка з комунікацій «Пром-
прилад.Реновація» пояснює:
«Проект сфокусований на чо-
тирьох напрямках розвитку
регіону: нова економіка, ур-
баністика, сучасне мистецтво
та неформальна освіта. Ра-
зом з тим, наш інноваційний
центр працює за принципом
трикутника: бізнес, громад-
ські організації та місцева
влада».
Третій поверх, який працює
зараз як зразок майбутньої
ревіталізації, – лише 5% від
загальної площі. Завод має й
інших орендарів, але коман-
да «Реновації» хоче викупити
весь завод до кінця 2019 року.
Для цього потрібно 4,5 млн
доларів США. Для порівняння:
ревіталізація третього повер-
ху коштувала 1,2 млн дола-
рів США. Загальна ж вартість
проекту складає 25 млн дола-
рів США, які планують зібрати
до 2024 року.
У проект інвестують і ве-
ликі, і малі компанії. Рената
Налисник пояснює, що «Про-
мприлад.Реновація» не може
дозволити собі одного інвес-
тора, який вкладе дуже багато
грошей, бо він може перетяг-
нути на себе більшість умов-
них акцій і диктувати свої
правила.
«Після викупу заводу ча-
стина виробництва працю-
ватиме далі. Принаймні, ми
зробимо все можливе, щоб
так було. Ми налагодили хо-
рошу комунікацію із керів-
ництвом. Вони також розу-
міють, що завод працює на
мінімальних обертах і при-
буток від оренди їм тільки
допомагає», – ділиться мене-
джерка з комунікацій.
Одна з цілей реновації
франківського
«Промпри-
ладу» – імплементувати цей
досвід в інших містах. Ко-
манда хоче перетворити цей
проект на соціальну франши-
зу і консультувати тих, хто
теж захоче зайнятися такою
справою – переробляти завод.
ла фабрика ваг братів Вінтер.
У 1944 році територію заводу
віддали під виготовлення де-
зінфекційного
обладнання
для лікарень, а у 1964 на заводі
відбулася реконструкція – з’я-
вилася нова чотириповерхова
будівля. Наступна зміна ста-
лась у 2008 році, коли новим
власником заводу «Радіоелек-
тронної медичної апаратури»
(РЕМА) стала світло-технічна
компанія ВАТ «Іскра».
Зараз РЕМА виготовляє
дефібрилятори, кардіогра-
фи та прилади мікрохви-
льової терапії «Луч». На ви-
робництві працює до сотні
людей, а в часи розквіту тут
було до 3000 робітників. І хоч
РЕМА зараз займає не більше
третини від 5,5 га території
заводу, директор Володимир
Білинський запевняє: зав-
дяки успішним розробкам,
наприклад, нової моделі де-
фібрилятора,
виробництво
скоро вийде на новий рівень.
А поки що закинуті площі
здають в оренду.
Першими поселенцями у
2015 році стали дизайнер-
ська команда Hochu rayu та
екостартап Івана Нестеренка
Zelenew. Юрій Кирилів, спів-
засновник Hochu rayu згадує,
що під офіс шукали примі-
щення й в інших постінду-
стріальних об’єктах, але на
РЕМА була краща вартість
оренди, вдале розташування
та хороший стан будівлі.
Між дизайнерами та за-
водом зародилася співпра-
REZAVOD: У КОМАНДІ З
ВЛАСНИКАМИ
Більше століття тому у Льво-
ві на Заводській, 31 працюва-
51