ПІСЛЯ ЛЮДЕЙ
ЯК ПРИРОДА ПОВЕРТАЄ СОБІ ЧОРНОБИЛЬ
Термін «радіація» існував і до 26 квітня 1986 року, але саме з того дня він набув
особливого емоційного забарвлення. Після аварії на ЧАЕС радіація асоціюється з
Чорнобилем і лякає ось уже кілька десятиліть. Та зона не вимерла, навпаки – флора та
фауна відчули відсутність людини й розвиваються без антропогенного впливу.
Що саме змінилось у природі з часів катастрофи, пояснює Денис Вишневський, керів-
ник відділу екології флори та фауни Чорнобильського радіаційно-екологічного біос-
ферного заповіднику.
ВІДНОВЛЕННЯ ЯК
ЗАКОНОМІРНЕ ДИВО
Зони відчуження велика –
тільки українська її частина
має площу 2600 км2. Не фа-
хівцю здавалось би, що фло-
ра та фауна на цій території
мали б стати жертвами ра-
діації, але кількість видів по-
чала зростати.
На південному Уралі у 1957
році стався викид радіоак-
тивних відходів на хімічно-
му комбінаті «Маяк». Після
аварії вчені спостерігали там
відновлення природи. Через
тридцять років ті ж дослід-
ники уральської катастрофи
приїхали в Чорнобиль і вже
знали, як розвиватимуться
події – природні комплекси в
зоні відчуження почали від-
новлюватися після того, як
люди покинули територію.
Денис Вишневський пра-
цює в зоні відчуження з 2000
року. За його словами, таке
відродження природи – пе-
редбачувана ситуація.
У ВЛАДІ ПРИРОДИ
Коли людина пішла з терито-
рії зони відчуження, природа
38
врешті взяла своє – почалося
відновлення автентичного
середовища. У перші місяці
після аварії через ударну дозу
радіації чисельність деяких
видів зменшилася. Дуже по-
страждала від опромінення
ділянка соснового лісу, так
званий «Рудий ліс», упала
чисельність мишей і комах.
Щоправда, через рік кількість
гризунів зросла на кілька по-
рядків, оскільки врожай з
полів, засіяних у 1986 році, не
зібрали й тварини мали вдо-
сталь їжі. Та вже наступного
року їх чисельність впала, бо
не було людей, які засіяли б
поля.
Для зони відчуження ха-
рактерна майже повна від-
сутність тварин, пов’яза-
них з людиною. Натомість
відновлюється набір видів,
історично характерний для
Полісся. Це тварини, яких
можна зустріти у всій лісовій
зоні Європи: вовк, рись, бор-
сук, лисиця, кабан, ведмідь.
«Я ще застав на терито-
рії біля ЧАЕС білих лелек, але
зараз вони зникли. Голубів,
яких повно в будь-якому
місті, можна побачити хіба
в самому центрі Чорнобиля,
стор.
36
домашніх мишей нема, со-
баки бездомні бігають лише
по периметру електростан-
ції», – розповідає Денис
Вишневський.
20 років тому в зону відчу-
ження завезли коней Прже-
вальського. Такий експери-
мент був не безпідставним:
на території лишилося бага-
то занедбаних сільськогоспо-
дарських угідь, що стали
схожими на степи та луки. У
1990-х роках ці відкриті про-
стори займали майже трети-
ну зони. Але для Полісся це не
характерно – навколо річки
Прип'ять зазвичай ліс і боло-
та. Екологи говорили, що без
активних травоїдних ці еко-
системи неповночленні.
«Ні лось, ні косуля, ні ка-
бан не впоралися б – степу
потрібні коні та зубри. Пара
зубрів загинула: самка вто-
нула у меліоративному ка-
налі, а самець помер взимку
після Нового року, саме коли
я був на вахті. Лишилися
коні», – пояснює Денис Ви-
шневський.
За словами дослідника,
територія катастрофи не
ізольована, тварини вільно
приходять або ж покида-