КРАЇНА
ЮЛІАН КРУЖИЛІН,
засновник майстерні
«Ремеслярня»
Я змінив вісім професій і ще
більше робочих місць. У 11-
ому класі працював на заво-
ді, потім експедитором, тоді
на будівництві, торговим
працівником, таксистом, да-
лекобійником. А ще закінчив
11 років музичної школи з гри
на саксофоні, розвантажу-
вав контрабанду, вчив про-
грамування, захоплювався
психологією, маю диплом
філолога англійської мови та
літератури. Я завжди шукав
заняття, яке буде мені ціка-
вим.
Кілька років тому їздив
вантажівкою – спершу Укра-
їною,
потім
закордоном.
Загалом платили добре, та
останні місяці роботи отри-
мував по 1000 грн. Тож по-
їхав на три місяці за кордон.
Сидів там і розумів – не ці-
каво. Повернувся в Україну.
У коворкінгу познайомився
із «технарями». Вони за-
пропонували мені зварити з
ними столик. Вийшло круто,
ми почали працювати разом.
Вчився методом спроб і по-
милок, дивився відео-уро-
ки, читав інструкції та кни-
ги. Завдяки англомовним
YouTube-каналам опанував
зварювання чорних металів
електродом – і зрозумів, що
24
можу це продавати.
Мій робочий день почина-
ється о 7:30. Я відводжу ди-
тину у садочок і приїжджаю в
«Ремеслярню» у ревіталізо-
ваному заводі РЕМА. До 17:30
працюю, потім забираю ди-
тину з садочку та до 19 чекаю
дружину. Тоді знову повер-
таюся на роботу – зазвичай
до опівночі. Я вважаю себе
трудоголіком – якось не ви-
ходив з «Ремеслярні» 36 го-
дин через жорсткий дедлайн.
У такому темпі іноді виникає
«двогодинна депресія», але
вона швидко минає, бо мене
мотивує бажання заробляти,
розвиватись і рухатися далі.
У меблях важливі іннова-
ції для вирішення побутових
проблем. Наприклад, стіл,
який не хитається на бруків-
ці чи крісло, в якому можна
сидіти, напівсидіти чи стоя-
ти, або пожежні драбини, які
доповнюють фасад будинку.
Сьогодні «Ремеслярня» – це
поєднання дерева та металу.
Я знайшов себе у виготов-
ленні меблів і будівельних
конструкцій. Можу та вмію
якісно їх зробити та прода-
ти. І мені справді цікаво цим
займатися, тут я постійно
вчуся.