кі екологічні бренди. Напри-
клад, пляшки від мийних
засобів «DeLaMark» можна
повернути поштою й отри-
мати знижку 5 грн за кожну.
Виробник каже, що таким
чином на переробку йде 30%
тари.
НАЩО ТОБІ НОВА
СОРОЧКА?
У Фінляндії чи не в кожному
місті є великі Kirpputori ( у
перекладі – «блошині рин-
ки») – ангари з довгими сте-
лажами. Там можна за 100 €
на місяць орендувати місце
та продавати речі. Фіни ку-
пують там не тільки одяг і
взуття, але й предмети для
дому – посуд, декор, сувені-
ри, а потім хваляться одне
одному, що цікавого вдалося
знайти. Продавати свої речі
дуже зручно – їх треба при-
нести, вказати ціни й заре-
єструвати на сайті. А потім
лише слідкувати онлайн за
тим, що купили.
«В Україні рідко діляться
тим, що штори зі секонд-хен-
ду. Там навпаки – це сприй-
мають круто. У Kirpputori ку-
пують синтезатoри, кальяни,
чашки, іграшки, прикраси,
хенд-мейд речі, дитячий
oдяг і взуття, що особливо
дешеві», – розповідає україн-
ка Ріта, яка навчається в мі-
сті Йoенсуу. Фіни розуміють:
немає сенсу витрачати бага-
то грошей на речі для дітей,
які так швидко ростуть, тому
охоче беруть вживані.
Ріта ділиться власним до-
свідом: «Найдешевша річ, яку
бачила на блошиному рин-
ку, коштувала всього п’ять
центів, а найдорожча – 50 €.
Я купила зимову куртку за
10 € – це в 10 разів дешев-
ше, ніж вартість нової».
Дешеві речі – не єдина при-
чина, чому фіни приходять
на блошині ринки. «Їм дуже
імпонує ідея повторного ви-
користання речей. Я неодно-
разово бачила фінок з хенд-
мейд сумками для покупок,
які сплетені з використа-
них пакетів від кави. Тут це
тренд», – додає дівчина.
В Україні пoки слідкувати за
продажами через смартфoн
не можна, але існують аль-
тернативи: від секoндів дo
гаражних рoзпрoдажів і тoр-
гівлі вживаними речами в
інтернеті. Різниця в тому,
що про таку покупку рідко
говорять як про досягнення.
Ситуацію намагаються змі-
нити організатори гаражних
розпродажів чи обмінів. Їхня
ідея – дешево продавати або
обмінюватися одягом, який
більше не підходить, але все
ще добре виглядає. Відтак,
одні звільняють шафу та за-
робляють, інші – отримують
гарні речі майже за копійки,
а планета – уникає нового
сміття.
МАКУЛАТУРА ЧИ
ЛІТЕРАТУРА
Як би ми не любили шурхіт
сторінок чи запах друкар-
стор.
63
ської фарби, треба визнати:
наші помешкання зазвичай
не обладнані кімнатою-чи-
тальнею зі стелажами для
книг. Тому рано чи пізно на-
стає момент, коли вони вже
не поміщаються на двох по-
лицях. А спокуса витратити
всю зарплату на книжки час
від часу нагадує про себе. Тож
покупка електронної книги
дозволяє не тільки зберегти
екологію, але й не захаращу-
вати квартиру. Книжковий
онлайн-магазин
пропонує
купити електронну версію аж
на 50% дешевше, ніж паперо-
ву – це означає, що так навіть
найдорожчі бестселери не за-
зіхають на чверть зарплатні. І
ми знову у виграші.
Безкоштовний обмін літе-
ратурою почався з 2001 року,
коли американець Рон Горн-
бекер створив сайт проекту
«Буккросинг». Він лишив у
кав’ярні книжки з наліпка-
ми, де пропонував відміти-
тися на сайті. Зараз ідея обмі-
ну прочитаним поширилася
серед двох мільйонів людей – і
це тільки кількість зареєстро-
ваних на «Буккросингу». Іні-
ціатива дійшла й до Украї-
ни – активісти намагаються
навчити людей робити добро
та передавати книги далі. До
того ж, це дозволяє суттєво
заощаджувати на книжках,
звільняти простір від зайво-
го, але «споживати» більше
літератури. І нових дерев для
їхніх книжок ніхто не рубає.
Оленка Високолян
13