84 Василь Швидкий
СРСР. До всіх членів партії, до всіх трудящих Радянського Союзу » про смерть вождя, а також « Медичний висновок про хворобу і смерть Й. В. Сталіна » 3.
Сам факт смерті Й. Сталіна безумовно відносимо до неочікуваних подій, проте її наслідки для пересічних громадян і для партійно-державної номенклатури часто мали переломний, цілком прогнозований характер. Перш за все відбулися деякі внутрішньопартійні пертурбації. 7 березня на спільному засіданні ЦК КПРС, Ради міністрів СРСР та Президії ВР СРСР прийнято рішення про укрупнення верхівки керівних партійних органів та об’ єднання низки міністерств і відомств 4, а 15 березня IV сесія Верховної ради СРСР змінила деяких вищих очільників 5. Наслідки напряму стосувалися переважно вищого владного ешелону, проте опосередковано кулуарною метушнею пронеслися усією партійною вертикаллю. Це і для пересічних громадян слугувало сигналом про очікування деяких неминучих перемін.
Влада і люди по різному сплановували свій визиск від цієї не прогнозованої події. Для вищих політичних угрупувань це стало приводом для переформатування влади, інша їх частина сподівалася не втратити владні повноваження і впливи. Державним і партійним управлінцям середньої і нижчої ланок це надало можливість, стало поштовхом для оборони й утримання посад, боротьби за кар’ єрні здобутки та, відповідно, життєві вигоди.
Але більш драматично ця подія вплинула на повсякдення пересічних громадян, окремих груп 6. Життя з новими сумбурними відчуттями, в умовах загострених оточуючих поведінкових настроїв не залишали байдужими нікого із громадян. Для більшості смерть вождя викликала відчуття особистої трагедії, і люди її виказували відповідним чином 7. Це також стимулювало раніше глибоко затаєні побоювання щодо нової війни із супротивниками СРСР, деякі більш імпульсивні особи буквально були охоплені панічним очікуванням цього і часто ситуативно виступали несвідомими провокаторами для народних заворушень 8.
Природна істерія, яка охопила українських громадян, активно підтримувалася друкованими органами. Офіційна інформація з їхніх шпальт безпосередньо впливала на стан громадського спокою, на рівень громадської обуреності, задавала теми для обговорень тощо. Вона містила численні телеграми до ЦК КПРС про співчуття від органів влади, іноземних держав, політичних лідерів. Країну охопила суцільна кампанія траурних мітингів(« Сталінські накреслення втілимо в життя », « Ім’ я товариша Сталіна— символ наших перемог », « Натхненник боротьби за комунізм ») 9, свою скорботу на сторінках преси виказували відомі постаті республіки, активісти від робітників і службовців(« Скорбота наша— мужня »,