78 Микола Плющ
пленумі ЦК КП України М. Хрущов знову порушив питання щодо добровільного продажу колгоспниками корів господарствам, у яких були належні умови для утримання худоби. Однак на практиці кампанія здійснювалася за більш звичними і краще знайомими керівництву принципами— примусу й адміністрування, викликавши невдоволення трудящих і не давши очікуваних результатів 11.
Особливо енергійно цю кампанію здійснювали на Запоріжжі, хоча об’ єктивних умов для подібної активності там не було. У 1957 р. в області налічувалось 7 корів на 100 гектарів угідь, тоді як ЦК КП України вимагав у найближчі три-чотири роки збільшити цей показник удвічі. Під тиском адміністрації в колгоспі « Прапор комунізму » Мелітопольського району протягом трьох днів було закуплено у колгоспників 150 корів, у колгоспі « Перемога » Приморського району— 115 корів і т. д. Проте згодом з’ ясувалося, що в багатьох випадках корів у селян просто забрали, грошей чи обіцяного молока не давали, худобу утримували надзвичайно погано, що викликало обурення людей і хвилю скарг на адресу ЦК КПРС та ЦК Компартії України.
Уже на початку 1958 р. ЦК КП України і Рада Міністрів УРСР прийняли постанову « Про помилки, допущені в окремих колгоспах Запорізької області при закупівлі корів у колгоспників ». У цьому документі зазначалося, що деякі правління й голови колгоспів Мелітопольського, Приморського, Пологівського районів під виглядом закупівлі примушували колгоспників усуспільнювати корів, які належали їм особисто, порушували принцип добровільності, чинили тиск на людей тощо. Такі ж факти мали місце в Осипенківському, Андріївському, Приазовському, Велико-Токмацькому та інших районах області. Однак варто зазначити, що справа не зводилась до « окремих прорахунків », допущених « деякими керівниками »— за цими найбільш яскравими прикладами адміністрування простежувалася загальна політична орієнтація, традиційна управлінська практика.
Після прийняття названої постанови почався зворотний процес: колгоспники забирали корів, « добровільно » проданих господарствам. Але навіть тоді, коли став очевидним провал розпочатої кампанії, загальний політичний курс на обмеження, а в перспективі ліквідацію особистих підсобних господарств вважався цілком правильним і незаперечним. Виступаючи на пленумі Запорізького обкому Компартії України, Голова Ради Міністрів УРСР Н. Кальченко говорив про закупівлю корів у колгоспників як про « комуністичні паростки », « частковий перехід до комунізму ».
Заходи партії щодо обмеження індивідуальних підсобних господарств призвели до помітного зменшення поголів’ я худоби, що знаходилося в