Реакція сільського населення на вимогу виконання обов’ язкового мінімуму колгоспного трудодня...
Для досягнення позитивного рішення на колгоспні збори направлялися представники обкомів чи райкомів партії, виконавчих органів. Зокрема, секретар Чернігівського обкому КП( б) У 2 квітня 1948 р. М. Рогінець провів нараду перших секретарів райкомів КП( б) У щодо втілення в життя Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого 1948 р. Головним завданням наради було виявити помилки при проведенні сільських зборів, які приймали рішення про виселення громадян. Секретар Малодівицького райкому КП( б) У Артемчук розповів про досвід проведення таких зборів у декількох колгоспах району. Так, у колгоспі « Комінтерн » бригадир Хомко на засіданні активу відмовився виступати на загальних зборах щодо виселення окремих громадян « за паразитичний спосіб життя ». Районні партійні функціонери розробили сценарій загальних сільських зборів, однак одностайної підтримки селян так і отримали. Хоча заздалегідь визначені виступаючі активісти різко критикували колгоспників, які не виробили мінімум трудоднів, виступ бригадира Хомко миттю змінив настрій колгоспників: « Товариші, оскільки це жінка. То я вважаю, що вона може виправитися і вношу пропозицію, щоб вона покаялася, просила пощади, і на перший раз її можна простити ». Частина колгоспників підтримала його пропозицію. Колгоспниця, яка підлягала виселенню, звернулася зі сльозами до зборів: « Люди добрі, вибачте мене ». В результаті за виселення голосувало лише 140 осіб із 525 осіб. Подібний результат був повним провалом для районних партійних керівників 17.
Ситуація у колгоспі « Комінтерн » була цілком типова для області. Колгоспники при найменшій можливості противилися адміністративному тиску. Засуджуючи « паразитів », колгоспники, водночас, розуміли, що створюють прецедент для виселення будь-якої людини з села. Досвід масового виселення у селян уже був— пам’ ять сільського населення ще зберігала події масової депортації 1930-х рр. Також голосуванням колгоспники протестували проти безкоштовної праці в колгоспах. Високі грошові та натуральні податки, низька вартість трудодня змушувала селян шукати підробітки для забезпечення добробуту сім’ ї.
Водночас, однією з особливостей реалізації Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого 1948 р., наприклад, у Чернігівській області стало активне голосування селян за виселення осіб, які активно співробітничали з фашистською окупаційною адміністрацією. Вірогідно, що селянська громада, скориставшись ситуацією, мстилася за знущання, грабунки 18. Ці особи уникнули кримінального переслідування через відсутність фактів щодо причетності до розстрілів чи боротьби з партизанами. У бажанні вижити вони перейшли незриму межу політичної мімікрірії і втратили підтримку громади. Разом з тим, місцевий партійно-державний апарат був зацікавлений у вилученні нелояльних до радянської влади громадян і виселенні їх за межі адміністративної одиниці.
65