Подкур Роман( Київ) УДК: 323.325:631.115,6:341.38( 477)
РЕАКЦІЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ НА ВИМОГУ ВИКОНАННЯ ОБОВ’ ЯЗКОВОГО МІНІМУМУ КОЛГОСПНОГО ТРУДОДНЯ У ПОВОЄННІЙ УРСР
У статті досліджується ставлення сільського населення до практики покарання селян через невиконання мінімуму колгоспного трудодня у повоєнній УРСР. Ключові слова: трудодень, мінімум, репресії, виселення.
Введення в обіг нових архівних матеріалів, опублікування наукових праць з повоєнної історії УРСР окреслили чимало дослідницьких проблем. Серед них не лише економічні, демографічні втрати після Другої світової війни, голод 1946 – 1947 рр., політичні репресії, а й настрої, поведінка населення, мотив та механізм прийняття політичних рішень вищим і місцевим партійно-державним керівництвом СРСР й УРСР в умовах відбудови економіки країни.
Сучасні дослідники аграрної історії України повоєнного періоду дійшли висновку, що відбудовчий період сільського господарства СРСР— УРСР не обмежився межами 1945 – 1950-х рр., як це декларувалося у радянській історіографії 1. Кризова ситуація у сільському господарстві УРСР лише поглиблювалася. Масові конфіскації майна та продовольства нацистською окупаційною владою, військові дії на території УРСР практично знищили матеріально-технічну базу колгоспів і радгоспів, поголів’ я худоби, залишили населення з мінімальним запасом продовольства необхідним для виживання. Валова продукція сільського господарства УРСР в 1945 р. складала 48,4 % довоєнного рівня 2. Врожайність зернових складала 7 цнт. з га( 1940 р.— 12, 4 цнт. з га) 3.
В 1945 р. бюджетом УРСР витрати на сільське господарство складали всього 743 млн. крб. 4. Головна увага уряду СРСР та УРСР спрямовувалася на відновлення промисловості. Матеріально-технічне забезпечення колгоспам направлялося за залишковим принципом. Повільно надходила техніка із східних областей СРСР. Збільшення поставок техніки після війни не вирішувало проблему якості обробітку землі через низьку кваліфікацію працівників МТС та МТМ. Техніка використовувалася не завжди ефективно.
Отож, головним інструментом у забезпеченні продовольством населення УРСР, а промисловості— сировиною— залишався колгоспник. Але демографічна структура сільського населення УРСР змінилася— основною робочою силою стали жінки та підлітки, чоловіки складали лише 40 %