Психология Інститут історії України НАН України | Página 56

56 Сергій Білокінь
Скільки каралось, скільки загинуло тоді людей, які самі були активними і полум’ яними поборниками цього справедливого суспільства. Загинули: Скрипник, Чубар та інші, про яких відкрито сказано, що вони впали жертвою « культу ». А скільки знищено української інтелігенції, про знищення якої ніде не згадується. Всі вони( в тому числі Скрипник і Чубар) обвинувачувались головним чином у буржуазному націоналізмі.
І досі на Україні ярлик « буржуазного націоналіста » не перестає використовуватись як опудало проти висловлення будь-якої думки на захист української національної культури.
Прояв « буржуазного націоналізму » вбачається навіть в покладенні квітів біля пам’ ятника Шевченкові в день прощання Києва з прахом поета( 22 травня), бо ж заздалегідь попереджувалось, щоб не сміли цього робити.
Або ж, ціла епопея з пам’ ятником Шевченкові в с. Шешорах на Івано- Франківщині … Чи може бути що більш диким в наші дні: двічі забороняти відкриття пам’ ятника Кобзареві, що був зруйнований фашистами, а тепер люди його поновили власними силами, і після цього законне обурення таким актом кваліфікувати « проявом буржуазного націоналізму ».
Напередодні 150-річного ювілею Шевченка знищено вітраж « Пролог » на слова поета « Возвеличу малих отих рабів німих і на сторожі коло них поставлю слово », виготовлений групою українських художників під керівництвом художника Заливахи … Зараз, можливо, саме цей вітраж ставлять у вину художникові.
Закони природи і суспільства об’ єктивні, і державним діячам теж треба бути об’ єктивними: уважно вивчити питання, чи справді серед українців так багато проявів націоналізму( та ще й з обов’ язковим епітетом « буржуазний »), і якщо це так, то чим це обумовлено, і чи справді серед росіян нема таких же « буржуазних націоналістів »( принаймні про них ніде не згадується).
В. І. Ленін говорив про існування двох видів націоналізму: націоналізму гноблених націй і націоналізму панівної нації, першопричиною їх існування вважав прояв саме другого з цих видів, тобто великодержавного шовінізму. Що російський великодержавний шовінізм становить загрозливу силу і після повалення Російської імперії, документально свідчиться « Запискою в Політбюро про боротьбу з великодержавним шовінізмом », написаною Леніним […] жовтня 1922 р.
З великою повагою Драбата. 28 вересня 1965 р. Верно: < підпис > Комяков ».