Клуб творчої молоді « Сучасник » очима влади
На цю довідку в компетентних органів пішло два тижні часу. Михайлина Коцюбинська оприлюднила важливий факт: « Досі не можу збагнути, як це КГБ проґавив, що перший передрук « Інтернаціоналізму …» зроблено на моїй машинці, і саме такий примірник було вилучено на кордоні в Миколи Мушинки […]» 55. Сукупність наведених документів характеризує інтелектуальний рівень цієї установи, а відповідно й значення тих інформацій(« Информационных сообщений » и « Докладных записок »), які вона постачала ЦК КПУ, як історичного джерела. Останній епізод, на якому хочеться зупинитись: В « Інформаційному повідомленні » В. Никитченка до П. Шелеста
№ 662 / н від 20 жовтня 1965 року(« Секретно. Экз. № 1 ») повідомлялось:
« По поступившим в КГБ при СМ УССР данным, в различные организации гор. Киева поступают копии адресованного в Президиум ЦК КПСС письма, подписанного –
ДРАБАТОЙ Валентиной Павловной, 1908 года рождения, уроженкой села Севериновка Межировского района Винницкой области, украинкой, беспартийной, с высшим образованием, пенсионеркой, проживающей в гор. Киеве, по проспекту 40-летия Октября, 118-Б кв. 7.
ДРАБАТА является связью арестованного за антисоветскую деятельность бывшего художника-декоратора Киевского государственного ордена Ленина Академического Украинского Драматического театра им. Франко МОРГУНА П. С.»
Нотатка: « К документу № 3690 / 16. т. Никитченко В. Ф. т. Шелест П. Е. просит доложить ему этот вопрос лично. А. Однороманенко. 21 / Х. 65 ».
« Копія. ПРЕЗИДІЇ ЦК КПРС
Київ-101, просп. 40-річчя Жовтня, 118-в, кв. 7. ДРАБАТА В. П.
Шановні товариші!
На жаль, я не була на зустрічі творців фільму « Тіні забутих предків » з глядачами Київського кінотеатру « Україна », що відбулася 4 вересня з нагоди прем‘ єри цього фільму, а тому й не була свідком і учасником висловлюваного там протесту проти арештів серед української інтелігенції, яка бореться з дискримінацією української мови і української національної культури. Отже, індивідуально заявляю свій гнівний протест проти таких репресій і, коли б було можливо в наших умовах, висловила б його у відкритому листі.
Не повинно повторитися те, що було в 30-х роках. Хоч зараз той період називають « періодом культу Сталіна », але і тоді все робилося « іменем закону » і « во ім‘ я справедливого соціалістичного суспільства ».
55