Психология Інститут історії України НАН України | Page 5

Даниленко Віктор ( Київ ) 94:33 ( 477 )“ 1955 / 1965 ”
СПРОБИ « СОЦІАЛІЗАЦІЇ » РАДЯНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ В РОКИ ХРУЩОВСЬКОЇ « ВІДЛИГИ » ( 1955 – 1965 рр .)
В статті розкриваються зміни в радянській соціально-економічній системі , спроби « соціалізації » економіки в роки хрущовської « відлиги » ( 1955 – 1965 рр .). Ключові слова : економіка , М . Хрущов , « соціалізація », « відлига ».
Період правління М . Хрущова ввійшов в історію СРСР і України як період суттєвих зрушень в усіх сферах соціально-економічного , політичного й суспільно-культурного життя . Реформаторський курс М . Хрущова мав об ’ єктивні і суб ’ єктивні підстави , був обумовлений всім ходом попереднього розвитку країни . В останні роки правління Й . Сталіна тоталітаризм досяг тих меж , за якими вже не міг існувати , не підриваючи при цьому всіх соціальних зв ’ язків суспільства . Іншими словами , сталінізм вичерпав по суті себе як система , система неорганічна , штучна , непродуктивна і антигуманна . В країні наростала демографічна криза , скорочувалася в результаті репресій кількість населення . Концентраційні табори доводили цю тенденцію до загрожуючих розмірів . Репресії , як метод управління державою , вичерпали себе . Сталінізм і сталінщина могли перетворитись у свою протилежність , тобто створити реальну загрозу існуванню самої системи . Тим більше , що в нових умовах можна було управляти вже іншими способами і іншими методами . Адже мета репресій , терору — це , в першу чергу , — залякати масу населення , створити систему тотального страху . Цього вже було досягнуто : страх , як домінанта в суспільстві , уже був не тільки на рівні суспільному , а й на індивідуальному . Страх домінував на генетичному рівні . Крім контролю державного , крім цензури влади , з ’ явилися такі чинники , як самоцензура , самоконтроль .
Найбільш повно стан соціально-економічної перенапруги радянського суспільства серед політичного керівництва країни відчував саме М . Хрущов . Влітку 1971 р ., за кілька місяців до смерті , він писав у своїх мемуарах : « Ми отримали після Сталіна важку спадщину . Країна була розорена ... Країна була доведена до межі безупинними капіталовкладеннями в оборону . Воєнна промисловість розвивалася і в ширину , і в глибину . Численна армія тиснула на бюджет . Вона коштувала величезних матеріальних засобів . Відволікались чисельні міські ресурси , які могли б бути використані для розвитку мирної економіки » 1 .