Даниленко Віктор( Київ) 94:33( 477)“ 1955 / 1965”
СПРОБИ « СОЦІАЛІЗАЦІЇ » РАДЯНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ В РОКИ ХРУЩОВСЬКОЇ « ВІДЛИГИ »( 1955 – 1965 рр.)
В статті розкриваються зміни в радянській соціально-економічній системі, спроби « соціалізації » економіки в роки хрущовської « відлиги »( 1955 – 1965 рр.). Ключові слова: економіка, М. Хрущов, « соціалізація », « відлига ».
Період правління М. Хрущова ввійшов в історію СРСР і України як період суттєвих зрушень в усіх сферах соціально-економічного, політичного й суспільно-культурного життя. Реформаторський курс М. Хрущова мав об’ єктивні і суб’ єктивні підстави, був обумовлений всім ходом попереднього розвитку країни. В останні роки правління Й. Сталіна тоталітаризм досяг тих меж, за якими вже не міг існувати, не підриваючи при цьому всіх соціальних зв’ язків суспільства. Іншими словами, сталінізм вичерпав по суті себе як система, система неорганічна, штучна, непродуктивна і антигуманна. В країні наростала демографічна криза, скорочувалася в результаті репресій кількість населення. Концентраційні табори доводили цю тенденцію до загрожуючих розмірів. Репресії, як метод управління державою, вичерпали себе. Сталінізм і сталінщина могли перетворитись у свою протилежність, тобто створити реальну загрозу існуванню самої системи. Тим більше, що в нових умовах можна було управляти вже іншими способами і іншими методами. Адже мета репресій, терору— це, в першу чергу,— залякати масу населення, створити систему тотального страху. Цього вже було досягнуто: страх, як домінанта в суспільстві, уже був не тільки на рівні суспільному, а й на індивідуальному. Страх домінував на генетичному рівні. Крім контролю державного, крім цензури влади, з’ явилися такі чинники, як самоцензура, самоконтроль.
Найбільш повно стан соціально-економічної перенапруги радянського суспільства серед політичного керівництва країни відчував саме М. Хрущов. Влітку 1971 р., за кілька місяців до смерті, він писав у своїх мемуарах: « Ми отримали після Сталіна важку спадщину. Країна була розорена... Країна була доведена до межі безупинними капіталовкладеннями в оборону. Воєнна промисловість розвивалася і в ширину, і в глибину. Численна армія тиснула на бюджет. Вона коштувала величезних матеріальних засобів. Відволікались чисельні міські ресурси, які могли б бути використані для розвитку мирної економіки » 1.