Луцький Олександр( Львів) УДК 364.46( 477.8)( 09)» 1941 / 1942 »
СУСПІЛЬНА ДОПОМОГА ЖИТЕЛЯМ ПРИКАРПАТТЯ( восени 1941— влітку 1942 рр.)
В статті проаналізовано екстраординарну ситуацію на Прикарпатті на початку нацистської окупації і розглянуто основні напрями, форми та методи діяльності української громадськості, спрямованої на організацію допомоги жертвам повені і голоду. Ключові слова: повінь, голод, допомога потерпілим, переселення дітей.
У вітчизняній історичній науці утверджується позитивна тенденція, пов’ язана з неупередженим розглядом та аналізом різних проявів легального організованого життя на окупованих нацистами та їх сателітами землях України часів Другої світової війни. Через ідеологічні причини вказана тема як самостійна дослідницька проблема десятки років знаходилася під негласним табу радянської історіографії. Сьогодні вона дедалі активніше входить у коло наукових зацікавлень українських істориків. Проте, незважаючи на великий масив наукової, достатньо удокументованої літератури, чимало аспектів проблеми ще належно не вивчено. Серед них— різні форми громадської доброчинності( допомога дітям-сиротам, людям старшого віку, інвалідам, родинам репресованих, полоненим, іншим вразливим категоріям населення), дослідження яких дозволяє по-новому осмислити тогочасний стан соціального та морального розвитку суспільства.
Стаття має на меті висвітлити участь української громадськості Галичини в допомоговій акції жертвам повені та голоду на Прикарпатті наприкінці 1941— у першій половині 1942 рр. Невеликі за обсягом сюжети окресленої теми раніше вже вплітались у канву окремих робіт, проте вони не були самодостатніми і мали здебільшого побіжний характер. Не претендує на вичерпність і це дослідження. Потрібно й надалі здійснювати джерелознавчі пошуки, критично оцінити матеріали тогочасної преси, запроваджувати до наукового обігу нові архівні документи, спогади учасників та очевидців подій, а відтак скрупульозно зіставити фактичний матеріал для встановлення його достовірності. Без цього неможливі якісні зрушення у вивченні означеної проблеми.
Масовий голод узимку й навесні 1942 р. у гірських місцевостях Галичини був одним із найтрагічніших епізодів періоду нацистської окупації краю. Регіон найбільше постраждав від вересневої повені 1941 p., наслідки якої виявилися катастрофічними для населення. На початку вересня 1941 р. після кількаденних безперервних інтенсивних дощів на Бойківщині, Гуцульщині і Лемківщині з берегів вийшли ріки Дністер, Прут, Черемош, Бистриця,