Радянсько-фінське дипломатичне протистояння( 1939 – 1940 рр.)
289
переговорів, і 7 березня фінська делегація вилетіла до Москви. Переговори йшли з 8 по 12 березня. На їх хід весь час впливали Велика Британія та Франція, що своїми обіцянками необмеженої допомоги змушували Гельсинки відмолятися від прийняття радянських пропозицій 50.
СРСР, у свою чергу, в умовах різко зрослої загрози втручання у війну Великої Британії та Франції був вимушений піти на переговори та заключення миру з законною фінською владою. Фінське керівництво, враховуючи неясні обіцянки союзників, непоступливість Швеції та Норвегії в питанні транзиту іноземних військ та загрозу краху фінського фронту під тиском Червоної армії, було вимушене прийняти радянські вимоги, тільки тепер без обміну на частину території радянської Карелії. 13 березня 1940 р. у 2.00 був підписаний мирний договір між СРСР та Фінляндією. За великим рахунком фінське керівництво в таких умовах вчинило правильно. Була збережена армія ціною втрати територій, що б у подальшому дало можливість вернути втрачене. І це буде зроблено вже 1941 р.
Тож, радянсько-фінська війна почалася незалежно від війни між Німеччиною та західними державами, але частково завдяки їй. Її обґрунтування було здійснено звичним для більшовиків чином внаслідок поширення гасла, що « СРСР після неодноразових провокацій » Фінляндії почав бойові дії. І почав їх з авіаційних нальотів на Гельсинки, Ханко, Лахті та аеродроми, а Балтійський флот почав обстрілювати південне узбережжя Фінляндії. Здавалось, що війна закінчиться швидко. 180 млн. населення СРСР почало війну з 3,5 млн. населенням фінів. Ніхто, крім самих фінів, не думав, що пройде більше трьох місяців, перш ніж Радянський Союз досягне своєї мети. Спочатку командування Червоної армії почало наступ з чотирьох напрямків, використовуючи відносно невеликі сили з своїх невичерпних резервів. Проте фіни вірно визначили ці вразливі місця на своєму кордоні і відповідно розташували свої слабкі сили, довівши армію мирного часу у 3,3 тис. осіб майже до 300 тис. Оснащення, озброєння і тактика фінської армії були пристосовані до ведення бойових дій в умовах суворої зими на місцевості з багаточисельними озерами та великими лісовими масивами. Їх сила полягала в умілому використанні могутніх природних перешкод. Саме цим пояснюються дивні успіхи, яких досягла фінська армія у перші місяці війни, не дивлячись на чисельну перевагу ворога. Успіхи сильно надихнули фінів, їх тактика повністю виправдалась, вони вели активну оборону все більш хоробріше, наносячи Червоній армії значних втрат. Але Фінляндія не мала людських ресурсів, а війська поступово танули та були перевтомлені боями. Знайти ж допомогу ззовні не вдалося. Їм допомагало біля двох батальйонів шведських добровольців, що діяли у Петсамо та добровольці з інших країн. Всього до 11тис. осіб. Хоча допомоги у озброєнні та військової техніки було значно більше.