288 Юрій Бадах
Генеральний наступ військ Північно-Західного фронту почався 11 лютого з трьох годинної артилерійської та авіаційної підготовки. В результаті впертої боротьби фіни 15 лютого відвели свої війська на другу оборонну лінію. 14 – 16 лютого війська 13-ої армії також прорвали фронт і центральна частина лінії Маннергейма була подолана.
З 17 лютого фінські війська почали відхід, а до 21 лютого радянські війська вийшли до другої смуги лінії і захопили м. Койвісто та узбережжя Виборгської затоки. З 28 лютого почався новий наступ радянських військ, які просувались за фінами, що відступали до Виборгу. Війська 7-ої радянської армії охопили Виборг з двох сторін, перерізавши шосе Виборг- Гельсинки.
Головні події, що вирішили кінець війни розвивалися на Карельському перешийку, де війська 7-ої армії до 9 березня вийшли до міста Виборга, а до12 березня зайняли його. Тим часом війська 13 армії до 11 березня форсували р. Вуоксу та створили загрозу тилу фінських військ, що були розгорнуті вздовж Тайпаленйокі та Суванто. К. Маннергейм 9 березня доповів уряду, що його армія стоїть перед загрозою повного розгрому. Це прискорило рішення фінського керівництва погодитися на радянські умови миру, хоча бої за Виборг тривали до 13 березня 1940 р.
У ході третього періоду війни, залякана Москвою Швеція відмовила Фінляндії прислати свої війська та 16 лютого заявила, що не пропустить через свою територію іноземні сили. Норвегія також з цієї причини зайняла вичікувальну позицію. США та Німеччина відмовились бути посередниками між Фінляндією та СРСР, хоча Москва до кінця січня 1940 р. не погоджувалась вести які-небудь переговори з законним урядом Фінляндії. Лише після офіційного звернення Фінляндії з проханням щодо посередництва до Швеції, що сталося 24 січня 1940 р., радянське керівництво 29 січня виявило готовність вести переговори про умови досягнення миру, які почнуться тільки в кінці лютого 1940 р., коли обставини сильно змінилися 48.
22 лютого керівництво Фінляндії просило Велику Британію і Францію здійснити тиск на СРСР, схилити його до початку мирних переговорів, але це прохання було залишено без уваги. Велика Британія відмовилась, тому що « не була згодна з даними умовами миру з СРСР і головне була не зацікавлена у припиненні війни » 49.
Москва 21 лютого дала згоду на посередництво шведів. Правда, фіни ще не були готові обговорювати мир на радянських умовах і 23 лютого просили Швецію відправити війська та дозволити транзит англо-французького експедиційного корпусу, але шведи пообіцяли пропускати тільки добровольців. Проте висадки не відбулося через небажання Швеції та Норвегії. Тож фіни вимушено погодились на висунуті СРСР умови миру, що дозволило радянському уряду 6 березня 1940 р. заявити про готовність до мирних