Соціальна складова реформ М. Хрущова
поширену за Сталіна). Крім того, вочевидь, довління Сталіна за інерцією ще не дозволяло відійти від його розуміня держави— бракувало усвідомлення того, що кардинальне покращення становища « населення » може позитивно впливати на цілу державу, адже досі вистачало його якось « нагодувати ».
Однак декларації голови Ради міністрів СРСР— за тогочасними уявленнями лідера країни— Хрущов, ще не готовий до відкритого конфлікту, мусив використати в своїй доповіді на вересневому( 1953 р.) пленумі ЦК КПРС. І, звичайно, вони не могли не отримати розвитку на рівні республік. Найближча сесія ВР УРСР невідкладним завданням визнала « організувати круте піднесення легкої, харчової та інших галузей промисловості, які виробляють предмети народного споживання … щоб … різко підвищити забезпеченість населення продовольчими і промисловими товарами, м’ ясом і м’ ясними продуктами, рибою і рибними продуктами, маслом, цукром, тканинами, одягом, взуттям та іншими товарами народного споживання » 4. Нова мантра про необхідність « далі збільшувати виробництво товарів легкої і харчової промисловості, подолати відставання житлового, соціально-культурного і комунально-побутового будівництва, усувати хиби в організіції торгівлі » щораз повторюється на подальших з’ їздах і пленумах компартії УРСР.
Для регулювання постачання населення міст і промислових центрів Рада міністрів УРСР і ЦК КПУ прийняли низку постанов, зокрема, 4 листопада 1953 р. « Про заходи по збільшенню виробництва і заготівлі картоплі та овочів у колгоспах і радгоспах УРСР в 1953 – 1955 роках » 5, 2 грудня 1953 р. « Про розширення виробництва промтоварів широкого вжитку і поліпшення їх якості » 6. 22 грудня 1953 р. в Києві відбулася Республіканська нарада працівників легкої промисловості з питань розширення виробництва промислових товарів масового вжитку і поліпшення їх якості 7.
Дійсно, протягом наступних років на всіх щаблях влади приймалися рішення, постанови, програми, закони тощо з цих питань, влаштовувалися наради, семінари, виставки, інші заходи. На додачу до продовжуваної сталінської практики щорічного зниження цін на окремі продукти уніфікувалися тарифи за послуги 8, освоювалися нові види продукції масового вжитку 9— холодильники, телевізори, магнітофони тощо— та фасони одягу 10, на оборонних підприємствах відкривалися цехи з виробництва посуду та речей побутового призначення 11. Було навіть скасовано заборону на шлюби між громаданами СРСР та іноземцями 12 та кримінальну відповідальність вагітних жінок за вчинення аборту 13.
Як би там не було, держава дивним чином ступила на шлях змін. Дивним— тому, що зміни, проголошені головою Ради міністрів СРСР Маленковим, отримали підтримку й розвой в цілій країні, а надто на селі, але тихе несхвалення компартійної верхівки в Москві.
25