210 Людмила Дибчук
місті Торонто збірку поезій Л. Палій « Дивовижні птиці ». У ній вміщена здебільшого інтимна лірика, в якій з надзвичайною образністю відображені радощі, болі та тривоги авторки, туга за тим, що не збулося. Письменниця здобула визнання серед читачів, критиків, літературознавців не тільки на американському континенті, а й в Україні. У травні 1993 р. під час чергових відвідин Києва їй вручили квиток члена Спілки письменників України. Твори Л. Палій перекладені англійською, німецькою, португальською, хорватською, казахською, румунською та іншими мовами. Вона активно працює як перекладач своїх творів для англомовної преси. Вершинним явищем її поетичної творчості став вихід у світ 1994 р. книги « Сон-Країна » з присвятою матері— найпершій наставниці та порадниці письменниці, яка навчила її любити Україну. Ця збірка оригінальних, новаторських творів, пройнятих високими і світлими почуттями, щирою любов’ ю до рідної землі, удостоєна премії ім. Павла Тичини за 1995 р. Нею її відзначили Міністерство України в справах преси та інформації і Спілка письменників України 19. Грошову частину літературної премії вона передала Українському гуманітарному ліцеєві Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Проживаючи в Канаді, Л. Палій ніколи не поривала духовних та родинних зв’ язків з Україною. Більше десяти разів вона побувала на рідній землі, відвідала Київ, Львів, Харків, Чернігів, Тернопіль. У травні 1990 р. брала участь у Шевченківському святі « В сім’ ї вольній, новій », у міжнародному літературно-мистецькому фестивалі української поезії « Золотий гомін ». Про свої враження канадсько-українська письменниця так розповідала київському журналістові: « Приємно бути свідком відродження України. Приємно бачити, як тягнуться люди до джерел рідної культури. Коли читала свої вірші на сцені, то щось від зворушення перехоплювало горло...» 20.
Плідна творча праця Л. Палій на ниві красного письменства, її активна громадсько-політична діяльність здобули високу оцінку і в Україні, і в Канаді. Свідченням цього, зокрема, стало присудження письменниці канадської Шевченківської премії 2001 р. А 16 грудня 2002 р. вона удостоєна Золотої ювілейної медалі королеви Єлизавети II, яку отримують громадяни за свою винятково важливу працю для загального добра. Цю нагороду Л. Палій вручила парламентський секретар Міністерства канадської спадщини Сармайт Д. Бульте. У своєму вітальному слові вона справедливо відзначила вагомий здобуток нашої співвітчизниці на нивах канадської й української культури 21.
Активна поборниця української національної ідеї Л. Палій живе сьогоднішніми радощами, болями і тривогами України. Умудрена життєвим досвідом, вона сповнена творчих сил та енергії. Одним із її життєвих орієнтирів є відомий постулат українських емігрантів-патріотів: « Ми пішли на Захід, щоб повернутися на Схід ». Наша співвітчизниця повсякчас підтверджує це словом і ділом 22.