Янковська Оксана( Київ) УДК 94( 477) 338.24.021.8“ 1953 / 1964”
СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА РЕФОРМ М. ХРУЩОВА
Проаналізовано причини та дії державних і партійних органів у соціальній сфері, що внаслідок їх у країні сформувався звичаєвий мінімум добробуту пересічних громадян, яким влада відтоді вже не могла нехтувати.
Ключові слова: соціальне забезпечення, пенсійна реформа, масове житлове будівництво.
На тлі немалої уваги вітчизняних дослідників до періоду післясталінського відновлення життя в країні( 1953 – 1964 рр.) вивчення добробуту пересічних громадян становить ще широке й доволі не оране поле. З відомих нам трудівників цієї ниви зазначимо праці С. Кульчицького, В. Даниленка, Л. Ковпак, А. Бобровського, В. Нікольського, І. Романюка.
Зі смертю Сталіна держава опинилася на роздоріжжі. Не стало очільника, який єдиний знав( чи вдавав це), куди країні йти і навіщо, та міцно тримався керма. Його оточення, діставшись керма, мало вибір: підхопити весь тягар диктаторської влади або спробувати змінити сформовану Сталіним систему.
Перша задача— поділити владу. Протягом трьох років керівників було спочатку троє, потім двійко( спершу насправді, потім формально), нарешті лишився тільки один. Поділ влади завершив ХХ з’ їзд КПРС( хоча підкилимові інтриги не вщухали). Переміг, зрештою, Хрущов— енергійний прагматик, чи не найяскравіша індивідуальність серед соратників Сталіна.
Далі перед переможцем постали питання вироблення стратегії і тактики розвитку держави. Як і раніше, стратегічною метою було підтверджено побудову « світлого майбутнього ». Тактика мала визначатися відповідно до наявних ресурсів( матеріальних, інтелектуальних, трудових) та впливу оточуючого середовища. За будь-яких обставин очільники держави не могли не розуміти, що вибудований режим потребував змін.
Міжнародне становище визначалося, головно, тим, що СРСР формував світову соціалістичну систему, і його основні дипломатичні зусилля були спрямовані на узаконення положення, що склалося в Європі після війни. Натомість США з союзниками( 4 квітня 1949 р. створений НАТО) відмовлялися визнавати дві Німеччини, що тягнуло і невизнання земель між ріками Одер і Нейсе, які відійшли до Польщі після закінчення війни. Відтак, вирувала холодна війна, в якій за ворогом стояла найпотужніша економіка світу.